Якщо ви у пошуку роботи, або хочете оволодіти новою професією, служба зайнятості пропонує пройти професійне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації під гарантоване легальне  працевлаштування.

Професійне навчання безробітних здійснюється у закладах освіти, зокрема, для:

• осіб, які вперше шукають роботу і не мають професійної освіти;
• осіб, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки;
• осіб з обмеженими фізичними можливостями;
• осіб, які більше 6 місяців перебувають на обліку;
• демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО/ООС;
• внутрішньо переміщених осіб.

У навчальних закладах здобувачі освіти матимуть можливість навчатися за програмами максимально наближеними до вимог роботодавців з використанням новітніх технологій. Навчання триває від 1 місяця до 1 року та здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Слухачам з інших регіонів України надається можливість проживання в гуртожитку.

Перелік документів, які повинні подаватися безробітним у навчальний заклад (в день заїзду на навчання):

• паспорт,
• документ про освіту,
• трудова книжка,
• направлення на навчання,
• табель відвідування занять,
• медична довідка (при потребі – санітарна книжка).

З графіком професійного навчання на листопад 2021 року можна ознайомитися на сайті  Хмельницького обласного центру зайнятості https://cutt.ly/hRzwLzb.

Довідково: У 2021 році за направленням філій та базових центрів зайнятості Хмельницької області 1877 осіб проходили навчання в Рівненському, Івано-Франківському та Одеському центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Професійне навчання здійснювалось за 5 професіями (бармен, електрозварник ручного зварювання, кравець, перукар, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва) та 30 напрямами. Усі слухачі проходили професійне навчання під конкретні робочі місця. Таким чином рівень працевлаштування осіб після навчання становить майже сто відсотків.

Хмельницького обласного центру зайнятості

Шепетівське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області інформує мешканців міста Шепетівки та Шепетівського району, що дим від горіння сухої трави і листя є дуже шкідливим, оскільки містить у собі отруйні речовини, які шкодять здоров’ю населення. Це сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму.

До їх складу входять пил, окисли азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні знайотрутніших для людини речовин.

А потрапляння у вогонь пластикового сміття робить дим особливо токсичним. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа, яка може викликати респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Відповідно до пункту 2.5. «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 17.03 2011року за № 145 забороняється спалювати  побутові  відходи  на об’єктах благоустрою та на об’єктах поводження з відходами,  не призначених для цього.

Торгівля людьми залишається величезною проблемою нашого часу. Це злочин та порушення прав людини, що охоплює процес вербування, контролю та використання людей задля отримання вигоди від ïx експлуатації.

 Щодня безліч людей по всьому світу втрапляють у пастку торгівлі людьми. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують.

 Суспільна загроза цього явища полягає в посяганні на права людини: невід’ємне право на життя (ст. 27 Конституції України), право на повагу до гідності (ст. 28 КУ), на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 КУ), свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33 КУ) та ін.

Торгівля людьми має різні види: трудова, сексуальна  експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення у злочинну діяльність, вилучення органів людини, усиновлення  з метою наживи, продаж дитини.

Діти та підлітки є особливою мішенню для злочинців через легку довірливість та бажання мати свободу від батьків. Дорослі можуть усвідомлювати, аналізувати  почуте  про реалії торгівлі людьми, а діти часто залишаються сам на сам з небезпекою, вони не мають страху перед незнайомою людиною, яка до них посміхається. В середньому діти складають близько  20% з усіх жертв торгівлі людьми.

Діти є особливо вразливими, але допоки батьки уважні до їх життя, небезпеку можна зменшити. Роль батьків дуже важлива, насамперед, у формуванні дитячої особистості, її взаємовідносин з однолітками, психологічного самопочуття, яке визначається задоволенням у сім’ї найголовніших потреб: любові та довіри, самостійності, самоствердження і визнання. Якщо характер відносин між батьками та дітьми побудований на довірі, любові, повазі, зацікавленості, наприклад, батьки знають про соціальні сторінки дітей, час від часу перевіряють їх на предмет опублікованих фото, коментарів до них, друзів, з якими діти спілкуються, або діти самі про це розповідають, ймовірність того, що дитина буде втягнута в ситуацію торгівлі людьми менша, аніж у дітей, в сім’ї яких відсутні відносини з батьками та основні потреби дитина намагається задовольнити за межами сім’ї, наприклад в соціальних мережах.  Діти, в сім’ях яких було домашнє насильство, як правило, шукають психологічної підтримки, розуміння і любові за її межами. У таких випадках ризик потрапляння до ситуації торгівлі людьми, значний.

Шановні батьки! Частіше спілкуйтеся  зі своїми  дітьми. Пояснюйте їм чому не можна контактувати  з незнайомцями на вулиці, розказувати та розміщувати про себе всю інформацію в соціальних мережах. А дітям, бути обачними та пам’ятати, що спілкування з незнайомими людьми є небезпечним та може призвести до трагічних наслідків.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років.

Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації!

13 жовтня, напередодні Дня захисника України, Грицівський селищний голова Марина Поліщук, заступник голови – Олена Полєва та начальник служби у справах дітей Наталія Паламарчук відвідали матерів загиблих воїнів Сергія Рацуна (с.Мала Шкарівка) та Михайла Балюка (с. Микулин), а також поклали квіти на могилу та до меморіальних дощок.

Відважні українські воїни стали символом гідності, кожен з них вчинив подвиг, повставши проти насилля та несправедливості, віддавши життя за нову, відроджену Україну, саме їхні подвиги надихають сотні тисяч українців на боротьбу з російською агресією. Ми всі у вічному боргу перед матерями й батьками за те, що вони виростили мужніх і сміливих патріотів.

Пам’ятаємо та шануємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, хто сьогодні боронить нашу державу в зоні проведення антитерористичної операції.

Слава Україні! Героям Слава!

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ск ористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

– у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

– про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Відповідно до Розпорядження Грицівського селищного голови №193 від 05.10.2021 року 12 жовтня 2021 року на базі відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму було проведено навчання та перевірку знань з питань електробезпеки та охорони праці для кочегарів, операторів котельні, опалювачів підприємств, установ, організацій, розташованих на території Грицівської селищної ради.

Голова комісії Кучерук Тетяна Никифорівна, фахівець з охорони праці Грицівського ліцею, та члени комісії Жвалюк Сергій Васильович, директор Великошкарівської початкової школи, Стецюк Володимир Миколайович, завідуючий господарством Грицівського закладу позашкільної освіти «Школа сприяння здоров’ю», Дорощук Олег Степанович, начальник 29 ДНРЧ смт. Гриців та Сидорчук Василь Степанович, лікар ЗПСЛ Грицівської АЗПСМ ознайомили присутніх з нормативними документами з охорони праці, правилами користування електроприладами, вогнегасниками, надання першої домедичної допомоги потерпілим при опіках, електротравмах та отруєнні чадним газом.

08 жовтня 2021 року відбувся конкурс на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

На конкурсі були присутні:

Полєва Олена Іванівна – заступник Грицівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, голова комісії;

Паламарчук Наталія Миколаївна – начальник Служби у справах дітей Грицівської селищної ради, секретар комісії;

Бабчук Леся Василівна – начальник відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Грицівської селищної ради, член комісії;

Дубина Олена Дмитрівна – практичний психолог Грицівського ліцею, член комісії;

Пахар Юлія Володимирівна – соціальний педагог Грицівського ліцею, член комісії;

Гуменна Валентина Леонідівна – директор ДНЗ «Грицівський ясла – садок (центр розвитку)», член комісії.

Паламарчу Наталія Миколаївна ознайомила присутніх з порядком проведення, оцінювання та підбиття підсумків конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

Полєва Олена Іванівна представила Мулька Віталія Миколайовича кандидата для проходження конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснювався за результатами:

1) іспит за напрямами:

– знання законодавства у сфері освіти дітей з особливими освітніми потребами;

– знання основ спеціальної педагогіки;

– знання основ управління закладом освіти.

2) співбесіди.

Мулько Віталій Миколайович за результатами двох етапів набрав 12 балів.

Комісія вирішила: визнати переможцем конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області Мулька Віталія Миколайович, конкурс визнати таким, що відбувся.

У січні-вересні 2021 року послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалися 53,7 тис. безробітних громадян, з яких 34,1 тис. мали статус безробітного.

 Майже 5 тис. роботодавців поінформували про потребу у кваліфікованих працівниках в області. У базі даних Хмельницької обласної служби зайнятості налічувалось 23,1 тис. вакансій. Середній розмір оплати праці становив 7350,1 грн.

«Сьогодні на одну вакансію в середньому претендує 4 безробітних. Не вистачає кваліфікованих робітничих кадрів, майже 62% вакансій припадають на професії зі сфери торгівлі та послуг, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту тощо», – зазначає директор Хмельницького обласного центру зайнятості Сергій Черешня.

За 9 місяців 2021 року:

• за сприяння обласної служби зайнятості працевлаштовано 15,5 тис. осіб, в тому числі 10,8 тис. зареєстрованих безробітних;
• професійне навчання проходили 2,9 тис. осіб;
• видано 9 ваучерів для підвищення конкурентоспроможності особам старше 45 років;
• до громадських та інших робіт тимчасового характеру було залучено 2,3 тис. осіб;
• одноразову допомогу по безробіттю на відкриття підприємницької діяльності отримали 12 осіб;
• на нові робочі місця працевлаштовано 100 безробітних з компенсацією єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 61 роботодавцю.

Станом на 1 жовтня 2021 року кількість зареєстрованих безробітних становила 10,4  тис. осіб. Серед безробітних 59,1% складали жінки, 26,8% – молодь віком до 35 років, 27,4% –  особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 47,5% – мешканці сільської місцевості.

Хмельницький обласний центр зайнятості