Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних чи технічних умов, необхідних для виконання роботи, або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).

У свою чергу умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається як повна або часткова компенсація втрати заробітної плати у разі настання страхового випадку, адже заробітна плата – це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

При цьому оплата простою не з вини працівника віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати у складі оплати за невідпрацьований час. Тобто при оголошенні простою не з вини працівника роботодавець зобов’язаний оплачувати людині заробітну плату з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за період знаходження працівника в простої. 

Слід враховувати те, що тимчасова непрацездатність людини відповідно до медичного висновку – це непрацездатність внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. А оскільки під час простою відбувається зупинення роботи, у працівника у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, стан тимчасової непрацездатності не настає. 

Крім того, у разі настання страхового випадку в період перебування працівника у простої, втрати заробітної плати не відбувається, тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав. 

Водночас у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, допомога по тимчасовій непрацездатності має оплачуватися працівнику на загальних підставах.

31 травня відбулось чергове засідання Комісії з питань захисту прав дитини.

     Всі питання порядку денного були, попередньо, ретельно вивчені службою у справах дітей Грицівської селищної ради. Зокрема, розглянули питання:

–        про доцільність (не доцільність) встановлення опіки (піклування) та відповідність її інтересам дітей,

–        про затвердження персонального складу міждисциплінарної команди для організації соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування,

–        про затвердження індивідуального плану соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування.

      У ході засідання було заслухано заявника та членів Комісії, які брали активну участь у обговоренні, висловлюючи власну думку та вносили свої пропозиції до відповідних рішень. З’ясовано факти і обставини по кожному питанню окремо, прийняті конструктивні рішення в інтересах дітей, які  взяті на контроль до їх повного виконання.

31 травня 2023 року відбулося чергове засідання виконавчого комітету Грицівської селищної ради під головуванням селищного голови ПОЛІЩУК Марина Андріївни.

На розгляд членів виконкому виносилося 5 проєктів рішень.

Начальник відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Леся Бабчук інформувала :

• Про надання одноразової матеріальної допомоги громадянам, які опинились в складних життєвих обставинах

Заступник селищного голови Олена Полєва інформувала :

• Про внесення змін до рішення виконавчого комітету «160 від 22.12.2022 р. «Про організацію громадських робіт на 2023 рік»

Начальник відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Сергій Малишко інформував :

• Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2023 рік, що надаються Грицівським КП «Аква»

Начальник служби у справах дітей Грицівської селищної ради Наталія Паламарчук інформувала :

• Про встановлення піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування – **** **** **** та опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування – **** **** **** 

Начальник відділу організації надання адміністративних послуг Світлана Дубина інформувала :

• Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Грицівської селищної ради № 120 від 28.10.2021 р. «Про затвердження інформаційної і технологічної картки адміністративної послуги»

З усіх питань порядку денного прийняті рішення, які відповідно до регламенту будуть оприлюдненні на офіційному сайті громади.

Напередодні Дня захисту дітей за плідну співпрацю, високий професіоналізм, активну громадську позицію, вагомий особистий внесок у захисті дитинства в умовах воєнного стану Грамотою селищного голови нагороджені:

– Світлана ПАСТУШОК, староста Малошкарівського старостинського округу;

– Людмила ПРОХОРЧУК, староста Микулинського старостинського округу;

– Олена ВОЗНА, староста Сасанівського старостинського округу;

– Світлана ШУЛИК, старосту Орлинецького старостинського округу;

– Сергій ПРИКОП, староста Великошкарівського старостинського округу;

– Дмитро ПАЛІЙ, староста Лотівського старостинського округу;

– Алла БІЛАК, фахівець із соціальної роботи КУ «ЦНСП» Грицівської селищної ради.

Вітання та подяка нашим колегам! Бажаємо нових звершень і перемог на благоГрицівської ТГ та нашої України!!!

Протягом минулого  тижня на Шепетівщині  (з 22 по 28 травня)  виявлено 10 випадків захворювання  на COVID-19, в тому числі дві дитини. 7 осіб потребували госпіталізації  Одужали протягом тижня  9 чоловік. На щастя, летальні випадки не реєструвалися.

Що ж до ситуації у Шепетівській  громаді, то за минулий тиждень на COVID-19 захворіло 7 осіб (всі жителі міста Шепетівка), із них дві дитини. Госпіталізовані 5 пацієнтів.

У Михайлюцькій  громаді за минулий тиждень виявлено 2 випадки COVID-19 –  по одному  жителю Городнявки та Романова.  Одна людина госпіталізована.

У Грицівській  громаді за минулий тиждень виявлено 1 випадок COVID-19 –    житель Грицева, госпіталізований.

У Ленковецькій, Судилківській громадах протягом минулого тижня випадки коронавірусної хвороби не реєструвалися.

Вчергове закликаємо кожного дбати про зміцнення захисних сил свого організму. Тому тим, хто ще не вакцинувався проти COVID-19, радимо зробити щеплення не відкладаючи. Бо вакцинація = захист!

Патронат над дитиною – це «швидка сімейна допомога» дитині та її сім’ї, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Сім’я патронатного вихователя — це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Хто такий патронатний вихователь?

Патронатний вихователь — це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.

Яка мета патронату над дитиною?

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.

Хто може стати патронатним вихователем?

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має позитивний досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в ст. 212 Сімейного кодексу України.

Обов’язки патронатного вихователя:

• забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

• створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

• співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;

• забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;

• сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

Крім того, патронатний вихователь є членом міждисциплінарної команди, тож свої дії щодо виховання та реабілітації влаштованої дитини узгоджує зі спеціалістами, дотичними до ведення конкретного випадку.

Хто може бути влаштований в патронатну сім’ю?

• покинуті/знайдені діти, діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;

• діти, чиї батьки пропали безвісті;

• діти з сімей, в яких існувала загроза життю чи здоров’ю;

• діти за заявою батьків у зв’язку з складними життєвими обставинами, які трапились в їх сім’ї.

Можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.

Термін перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя

Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та становить близько 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців.

Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною.

Розмір грошового забезпечення на утримання дитини відповідного віку в патронаті складає два прожиткових мінімуми. Грошове ж забезпечення патронатного вихователя становить 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.

Періодичність та розмір сплати добровільних внесків людина визначає самостійно, виходячи із бажань та власних фінансових можливостей. При цьому слід враховувати, що законодавство визначає умови для зарахування  повного місяця страхового стажу та максимального розміру щомісячного внеску.

Так, згідно частини третьої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“  місяць роботи зараховується до страхового стажу за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Довідково:

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт п’ятий частини першої статті один Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Прозбіртаоблікєдиноговнескуназагальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування“).

На сьогодні мінімальна заробітна плата становить 6700 грн, відповідно мінімальний страховий внесок – 1474 грн (6700 грн х 22%).

Крім того,  відповідно до пункту чотири частини першої статті один Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2023 році – 100 500 грн (6700 грн х 15),  максимальна сума внеску – 22110 грн (100 500 грн х 22%).

* – у разі, якщо за місяць людина сплатила добровільний внесок більше
 22 110 грн, або сума сплачених за цей місяць страхових внесків  (з урахуванням добровільно сплачених страхових внесків та фактично сплаченого роботодавцем за застраховану особу єдиного внеску) перевищить максимальну величину, з якої сплачуються страхові внески, частина страхових внесків буде врахована наступного місяця.

Наприклад, людина, яка не працювала, у травні 2023 року сплатила одноразово 53 600 грн добровільного внеску.

У такому разі їй буде зараховано 3 місяці страхового стажу (53 600 грн / 22 110 грн), при обчисленні пенсії заробітна плата буде врахована наступним чином: травень – 100 500 грн (внесок 22 110 грн),  червень – 100 500 грн (внесок 22 110 грн), липень – 42 636,36 грн (внесок 9 380 грн).

Є кілька причин, які можуть стати підставою для того, аби надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг було припинено.  

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі”, надання пільг може припинятися:

• у разі смерті пільговика, втрати права на пільгу або коли пільговику призначено житлову субсидію – з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події;

за заявою пільговика – з місяця, що настає за місяцем її подання