Ні. Не включається. Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632, до сукупного доходу при призначенні субсидії не включається допомога, компенсація, яка надається, зокрема, відповідно до законодавства, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року. 

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” період догляду за особою з інвалідністю І групи (незалежно від причини інвалідності) зараховується до страхового стажу, якщо людина, яка здійснювала догляд:

• є працездатною (не досягла пенсійного віку та не є особою з інвалідністю);
• не працювала в такий період;
• отримувала в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Такий період враховується до страхового стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,  що формуються на підставі звітів органу соціального захисту населення.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ви можете вийти на пенсію за віком в 63 роки, оскільки маєте необхідну кількість страхового стажу (у 2024 році, коли вам виповниться 63, для виходу на пенсію в цьому віці потрібно мати не менше 21 року стажу).

Разом з тим після досягнення пенсійного віку (для вас це 63 роки) ви маєте право й на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. На одного непрацездатного члена сім’ї вона призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника (статті 36 та 37 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

Вам потрібно буде обрати той вид пенсії, який для вас буде вигідніший.

Відповідно до статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо на момент призову на військову службу в особливий період,особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідний період військової служби зарахується до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий період військової служби не повинен перевищувати тривалості пільгової роботи. Період роботи на шахті протягом повного робочого дня в особливо шкідливих або особливо важких умовах підтверджується довідкою про пільговий характер роботи, яку видає підприємство, або за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Перевірити, чи сплачує роботодавець за вас страхові внески, можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України або у мобільному додатку “Пенсійний фонд”.

Для цього: 

1. Зайдіть на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

2.Увійдіть в свій особистий кабінет, авторизувавшисьзручним для вас способом:задопомогою кваліфікаційного електронного підпису (КЕП), Дія.Підпис, системиGOV.IDабоза логіном і паролем,який можна отримати в сервісному центрі територіального органу Фонду.

3. В особистому кабінеті оберіть розділ «Мій страховий стаж», щоб перевірити, скільки ви набули страхового стажу.  

Зверніть увагу!

У цьому розділі відображаються відомості щодо страхового стажу набутого у період з 1 січня 2004 року –  дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким запроваджено поняття «страховий стаж».

4. Зайдіть в розділ «Моя заробітна плата», щоб побачити суми заробітної плати (доходу), на яку нараховано єдиний соціальний внесок (ЄСВ). 

Контролюйте інформацію про сплату ЄСВ роботодавцем та набутий страховий стаж.

У разі необхідності на вебпорталі Фонду ви можете замовити довідки ОК-5 або ОК-7 та отримати їх в паперовому чи електронному вигляді (за бажанням). Як це зробити – читайте тут.

Важливо!

Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам подаються роботодавцями щокварталу (із розбивкою по місяцях звітного кварталу) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

З 15 вересня 2023 року у Хмельницькій області розпочинається проведення планової пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин (лисиць, вовків, єнотовидних собак) проти сказу.

Під час кампанії буде оброблена площа у кількості 16,44 тис.км2. При цьому будуть застосовуватись спеціальні приманки із антирабічною вакциною для диких м’ясоїдних, яка безпечна для людей та інших тварин. Заплановано розповсюдити 411 011 доз приманок.
Розповсюдження вакцини проводитиметься шляхом ручного розкладання принад з вакциною за межами населених пунктів на узліссях, узбіччі доріг, біля річок, сільськогосподарських угіддь.

Що робити, коли факт є — а документів про це немає? Вони втрачені і відновити їх неможливо чи ніколи не видавалися і отримати їх немає змоги. 

Тоді потрібно звертатися до суду та надавати докази, що цей факт справжній. Після отримання позитивного рішення суду можна буде звертатися до відповідних органів, щоб отримати потрібні документи.

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. А визначені законом категорії осіб, зокрема, люди з низьким доходом, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, діти,  мають право на допомогу зі зверненням до суду.

Що це за факти

Наприклад, інколи виникає потреба доводити родинні відносини між людьми

Такий випадок стався з Василем, який останні 6 років разом зі своєю родиною доглядав самотню 83-річну пенсіонерку. Жінка мала багато захворювань, в тому числі і психічного характеру, а отже потребувала постійного догляду та лікування. Близькі родичі не бажали доглядати стареньку та не заперечували, щоб її забрав до себе далекий родич Василь. Навіть більше, весь цей час вони не цікавилися самопочуттям бабусі.

Після смерті жінки ніхто з її близьких родичів не претендував на спадщину померлої, яка, зокрема, складалась із земельних ділянок у Конотопському районі. Отож, чоловік звернувся до нотаріуса, щоб відкрити спадкову справу, але отримав відмову через відсутність документального підтвердження родинних зв’язків із померлою та доказів проживання з нею однією сім’єю понад 5 років.

Щоб захистити свої права як спадкоємця, він звернувся до Талалаївського бюро правової допомоги. Василь — власник земельної ділянки, проживає у сільській місцевості, а тому має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти інтереси клієнта у суді доручили завідувачці Талалаївського бюро правової допомоги Яні Мудревській.

Правчиня узгодила з клієнтом правову позицію, зібрала докази, подала позов до суду, долучивши до заяви довідки від Талалаївської і Дмитрівської селищних рад щодо поховання, адреси реєстрації та місця фактичного проживання пенсіонерки, а також письмові показання свідків.

«У судовій практиці про спадкування є непоодинокі випадки, коли право на спадщину мають не тільки діти, подружжя, члени родини чи особи, що проживали однією сім`єю без шлюбу, а й інші особи, які більше п’яти років проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Це четверта черга спадкоємців за законом», — пояснює юристка Яна Мудревська.

Взявши до уваги докази, що підтверджували факт проживання родини Василя з пенсіонеркою однією сім’єю з 2017 року, та покази трьох свідків, суд задовольнив позов — тепер пан Василь зможе успадкувати земельні ділянки.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень  №747/84/23

Або ж потрібно встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Через війну Тетяна залишилася вдовою. Під час виконання бойового  завдання загинув її коханий чоловік Максим. Однак через те, що пара  перебувала в цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелося в суді.

Тетяна та Максим познайомилися й майже відразу почали жити разом. Максим виховував дітей Тетяни від попереднього шлюбу як своїх. Планували одружитися, але щасливе майбутнє обірвала війна. З початком повномасштабного вторгнення Максима мобілізували, а в жовтні 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання.

Окрім горя від втрати, у жінки виникли труднощі з отриманням пільг, передбачених законодавством для членів сім’ї загиблого  військовослужбовця. Оскільки Тетяна з Максимом перебували у цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелось у суді. По допомогу Тетяна звернулася до Маловисківського бюро правової допомоги. 

Допомогти жінці взялась головна юристка бюро Марина Башмакова.  

«Ми склали позовну заяву про встановлення факту спільного проживання  однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначили, що  Тетяна з квітня 2019 року проживала з Максимом як дружина, вела спільне господарство, вони мали спільний бюджет та спільні витрати, спільно купували продукти, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, всі свята проводили в колі рідних та друзів, ставилися одне до одного як чоловік та дружина», — коментує юристка.

Суд задовольнив позовні вимоги клієнтки. Тепер Тетяна може оформити належні їй пільги.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 392/1341/22

Або народження чи смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження/смерті

Оксана разом зі своїм цивільним чоловіком проживала у селі на Київщині, яке опинилося на лінії фронту під постійними обстрілами. 24 лютого у сім’ї народилася донька. Однак через те, що село було окуповане, оформити свідоцтво про народження малечі не було змоги. 

«За першої ж можливості ми з чоловіком та донечкою переїхали до Львівської області. Тут почали оформлювати документи, але свідоцтва про народження отримати не вдалося», — згадує Оксана.

Щоб розв’язати це питання, Оксана звернулася до Червоноградського бюро правової допомоги. Оскільки жінка має право на безоплатну вторинну правничу допомогу як внутрішньо переміщена особа, представляти її інтереси доручили адвокату Юрію Огорілку, який співпрацює з системою БПД. 

Адвокат зібрав докази у справі та підготував заяву до суду про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. 

Суд заяву задовольнив. 

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 459/720/22

Чи смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Світлана жила у Маріуполі з чотирма онуками та зятем. Через бойові дії у місті вони ховались у підвалі будинку. Одного дня батько дітей пішов на вулицю та тривалий час не повертався. Родина почала хвилюватись. Найстарший онук пішов його шукати та знайшов батька вбитим. Про це він розповів бабусі.

Світлана пішла на те місце, але одразу забрати тіло не змогла через бої. Коли стало тихіше, вона повернулася, але тіла вже не було. Окупанти сказали їй, що всі тіла по місту вони зібрали та вивезли.

Світлана з онуками змогла виїхати з міста. Постало питання оформлення документів. Та без тіла та документів, що підтверджують смерть, зять Світлани вважався зниклим. Щоб визнати чоловіка померлим, потрібно було звертатися до суду. Тому вона звернулася до Одеського бюро правової допомоги. Внутрішньо переміщені особи мають право на усі послуги системи БПД.

Юрист Ігор Туровський підготував відповідну заяву до суду.

«До заяви я додав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про внесення даних про зниклу особу, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про смерть матері дітей (жінка померла кілька років тому). Також в судовому засіданні в якості свідка найстарший онук підтвердив загибель батька та запевнив, що бачив його тіло», — зазначив Ігор Туровський.

Суд задовольнив заяву — оголосив батька дітей померлим.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 509/809/23

Або ж факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Сергій — власник двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обробляти самостійно земельні ділянки чоловік не в змозі, тож вирішив здати їх в оренду. Коли Сергій прийшов до орендаря, щоб укласти договір, виявилося, що в Державних актах власності на землю по батькові чоловіка вказано Олександрович замість Олексійович. 

По допомогу чоловік звернувся до Кременецького бюро правової допомоги. Оскільки чоловік — власник земельних ділянок, він має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Допомогти Сергію місцевий центр доручив адвокату Віктору Гурнику, який співпрацює з системою БПД.

«Ми підготували позов, в якому просили суд встановити факт належності Сергію правовстановлюючого документу. Під час судового засідання встановили, що спір про право в цій справі відсутній, а усунути помилку в державних актах на теперішній час у інший спосіб, окрім звернення до суду — неможливо. Крім того, встановили, що виправлення помилки необхідне, щоб реалізувати право безперешкодно користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, зокрема укладати договір оренди», — зазначає адвокат.

Суд задовольнив позов чоловіка. Тепер він зможе укласти договір оренди. 

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 609/286/23

Звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги. 

Як отримати безоплатну правничу допомогу

• Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00
• Для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103   
• Для дзвінків з-за кордону: +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
• Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot  
• Або звертайтеся до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro 

Вилучення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який надходить до місцевих бюджетів від зарплат військовослужбовців, ослабить громади, позбавить їх можливості допомагати силам оборони та надавати якісні послуги жителям, і при цьому не принесе жодних плюсів для Об’єднаних сил Збройних сил України, пишуть у своєму матеріалі радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, народна депутатка Оксана Продан та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

«Чи достатньо в держави коштів? Ні. Чи стане їх більше, якщо заберуть військовий ПДФО у місцевого самоврядування? Ні. Потрібно допомагати тим, хто працює, хто фінансує оборону й захист із першого дня війни, у кого 64% ПДФО використовуються прозоро», – пишуть експерти.

Вони підкреслюють, що витрати місцевих громад значно відкритіші для контролю як громадян, так і контролюючих підрозділів, а отже, менш корупційні.

Майже половина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який надходить до місцевих бюджетів від зарплат військовослужбовців, всупереч відсутності законодавчого дозволу, була перерахована на безпеку та оборону країни. Зокрема, сумарно витрати з бюджетів громад, пов’язані з безпекою та обороною, становлять 52,28 млрд грн. І мова йде тільки про прямі перерахування з місцевих бюджетів, без знайдених благодійних, спонсорських і донорських коштів на паливо, дрова, запчастини й дрони.

Податок на доходи фізичних осіб із зарплат військовослужбовців покликаний забезпечити необхідні їм послуги від влади, зокрема перекрити потреби їхніх родин, забезпечивши належні умови життя їхнім рідним, батькам і дітям. В тому числі це стосується і місцевого самоврядування, яке отримує дві третіх цього податку.

Спираючись на дані від 754 громад із 1470, тобто понад 50% усіх в Україні, включно з обласними центрами, що перебувають зараз під контролем України, представники Асоціації міст України вказують, що за 2022–2023 роки на забезпечення делегованих повноважень органи місцевого самоврядування ці ж 754 громад, без компенсації з державного бюджету, витратили 27,2 млрд грн, у тому числі на оплату праці медичних працівників — 5,23 млрд, на погашення дефіциту освітньої субвенції — 4,51 млрд, на пільгові перевезення — 9,59 млрд, на утримання ПТУ — 7,87 млрд грн. Окремо органи місцевого самоврядування витратили 62,4 млрд грн власних ресурсів на підтримку підприємств критичної інфраструктури та стримування тарифів на тепло і воду для громадян. Тобто на забезпечення гарантованих державою витрат.

«Держава не виконує перед громадянами своїх зобов’язань, визначених законами. Це робить місцеве самоврядування з коштів, які надходять з податків. Вилучення коштів із бюджетів громад не передбачає з боку держави визначення якихось джерел для фінансування передбачених законом витрат, отже, призведе до колапсу життєво необхідних систем надання послуг жителям усіх територій», – підкреслюють експерти.

В АМУ підрахували, що за півтора року війни місцеві бюджети витратили на безпеку та оборону, витрати через воєнну агресію, оплачені з місцевих бюджетів делеговані повноваження та стримування тарифів, включно з залишками коштів на рахунках 207,66 млрд грн. Хоча доходів від військового ПДФО за два роки заплановано 116,72 млрд грн. Ці дані відображено в діаграмі.

Водночас  65,78 млрд гривень із місцевих бюджетів у кінці 2022 року «згоріли», або ж просто були перераховані в держбюджет і перекрили його дефіцит, через обмеження у використанні коштів, запроваджені постановою КМУ №590 з 24 лютого 2022 року.

«Саме так може «згоріти», «згорнутися», «схлопнутися» і військовий ПДФО, якщо буде вилучений із місцевих бюджетів. Адже податок цей фактично сплачують не військовослужбовці, а державний бюджет. … Якби військовий ПДФО не надходив до бюджетів громад у 2022–2023 роках, ніхто не знав би про використання цих коштів, як не знає ніхто про решту ПДФО з утримання військовослужбовців», – підкреслюють в АМУ.