За даними Центру громадського здоров’я, станом на 28 жовтня Україні зафіксовано 7 474 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих становить 207 678 осіб.

Загалом в Україні 363 075 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 6 755 летальних, 148 642 пацієнти одужали. Проведено 3 129 235 тестувань методом ПЛР.

Протягом доби на території України: 

• госпіталізовано 1 100 осіб (з них 44 дітей), із них 68 медпрацівників;
• на стаціонарному лікуванні перебуває 15 995 особи з підтвердженим діагнозом СOVID-19;
• на апараті штучної вентиляції легенів перебуває 508 осіб;
• одужало 3 306 осіб (163 дітей), у тому числі 232 медпрацівників;
• повідомлено про 165 померлих осіб;
• проведено 41 947 тестувань методом ПЛР, методом ІФА –28 645.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

•    Вінницька область — 9 697 випадків;
•    Волинська область — 12 871 випадок;
•    Дніпропетровська область — 13 915 випадків;
•    Донецька область — 9 024 випадки;
•    Житомирська область — 13 154 випадки;
•    Закарпатська область — 13 571 випадок;
•    Запорізька область — 8 852 випадки;
•    Івано-Франківська область — 19 247 випадків;
•    Кіровоградська область — 2 212 випадків;
•    м. Київ — 35 450 випадків;
•    Київська область — 15 465 випадків;
•    Львівська область — 28 484 випадки;
•    Луганська область — 3 416 випадків;
•    Миколаївська область — 7 317 випадків;
•    Одеська область — 23 207 випадків;
•    Полтавська область — 8 639 випадків;
•    Рівненська область — 18 299 випадків;
•    Сумська область — 10 974 випадки;
•    Тернопільська область — 19 818 випадків;
•    Харківська область — 34 441 випадок;
•    Херсонська область — 3 454 випадки;
•    Хмельницька область — 14 228 випадків;
•    Чернівецька область — 20 509 випадків;
•    Черкаська область — 8 539 випадків;
•    Чернігівська область — 8 292 випадки.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 28 жовтня до Центру надійшло 8 145 повідомлень про підозру на коронавірус. Загалом з початку 2020 року зареєстровано 435 812 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 27 жовтня Україні зафіксовано 6 677 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих становить 203 675 осіб.

Загалом в Україні 355 601 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 6 590 летальних, 145 336 пацієнтів одужали. Проведено 3 087 288 тестувань методом ПЛР.

Протягом доби на території України: 

• госпіталізовано 1022 осіб (з них 36 дітей), із них 41 медпрацівник;
• на стаціонарному лікуванні перебуває 15 997 особи з підтвердженим діагнозом СOVID-19;
• на апараті штучної вентиляції легенів перебуває 502 осіб;
• одужало 2799 осіб (138 дітей), у тому числі 192 медпрацівників;
• повідомлено про 126 померлих осіб;
• проведено 33 361  тестувань методом ПЛР, методом ІФА – 23 349.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

•   Вінницька область — 9 506 випадків;
•   Волинська область — 12 635 випадків;
•   Дніпропетровська область — 13 418 випадків;
•   Донецька область — 8 819 випадків;
•   Житомирська область — 12 878 випадків;
•   Закарпатська область — 13 345 випадків;
•   Запорізька область — 8 463 випадки;
•   Івано-Франківська область — 18 915 випадків;
•   Кіровоградська область — 2 157 випадків;
•   м. Київ — 34 887 випадків;
•   Київська область — 15 156 випадків;
•   Львівська область — 28 086 випадків;
•   Луганська область — 3 321 випадок;
•   Миколаївська область — 7 194 випадки;
•   Одеська область — 22 640 випадків;
•   Полтавська область — 8 350 випадків;
•   Рівненська область — 18 003 випадки;
•   Сумська область — 10 810 випадків;
•   Тернопільська область — 19 522 випадки;
•   Харківська область — 33 806 випадків;
•   Херсонська область — 3 344 випадки;
•   Хмельницька область — 13 845 випадків;
•   Чернівецька область — 20 117 випадків;
•   Черкаська область — 8 301 випадок;
•   Чернігівська область — 8 083 випадки.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 27 жовтня до Центру надійшло 7 226 повідомлень про підозру на коронавірус. Загалом з початку 2020 року зареєстровано 427 667 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 26 жовтня Україні зафіксовано 5 426 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих становить 199 923 осіб.

Загалом в Україні 348 924 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 6 464 летальний, 142 537 пацієнтів одужали. Загалом проведено 3 053 927 тестувань методом ПЛР.

Протягом доби на території України: 

• госпіталізовано 736 осіб (з них 11 дітей), із них 16 медпрацівників;
• на стаціонарному лікуванні перебуває 15 310 особи з підтвердженим діагнозом СOVID-19;
• на апараті штучної вентиляції легенів перебуває 502 осіб;
• одужало 1029 особи (48 дітей), у тому числі 54 медпрацівників;
• повідомлено про 73 померлих осіб;
• проведено 28 779 тестувань методом ПЛР, методом ІФА – 4 992.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 9 401 випадок;
• Волинська область — 12 403 випадки;
• Дніпропетровська область — 13 144 випадки;
• Донецька область — 8 701 випадок;
• Житомирська область — 12 533 випадки;
• Закарпатська область — 13 144 випадки;
• Запорізька область — 8 132 випадки;
• Івано-Франківська область — 18 590 випадків;
• Кіровоградська область — 2 114 випадків;
• м. Київ — 34 362 випадки;
• Київська область — 14 845 випадків;
• Львівська область — 27 608 випадків;
• Луганська область — 3 233 випадки;
• Миколаївська область — 7 069 випадків;
• Одеська область — 22 179 випадків;
• Полтавська область — 8 056 випадків;
• Рівненська область — 17 730 випадків;
• Сумська область — 10 605 випадків;
• Тернопільська область — 19 261 випадок;
• Харківська область — 33 250 випадків;
• Херсонська область — 3 236 випадків;
• Хмельницька область — 13 482 випадки;
• Чернівецька область — 19 728 випадків;
• Черкаська область — 8 147 випадків;
• Чернігівська область — 7 971 випадок.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 26 жовтня до Центру надійшло 5 162 повідомлення про підозру на коронавірус. Загалом з початку 2020 року зареєстровано 420 441 повідомлення про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося 23 жовтня, було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

З 00 годин 00 хвилин 26 жовтня 2020 р. (понеділок) почне діяти нове епідемічне зонування.

До територій з “червоним” рівнем епідемічної безпеки віднесли: міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин, Славута та Шепетівка, а також Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старосинявський, Теофіпольський та Ярмолинецький райони.

До територій з “помаранчевим” рівнем небезпеки віднесено місто Старокостянтинів та Білогірський, Віньковецький, Деражнянський, Ізяславський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький та Шепетівський райони.

Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

До «червоного» рівня епідемічної небезпеки з 26 жовтня буде віднесено 100 адміністративних одиниць, тоді як наразі він діє у 68 містах та районах. Відповідне рішення прийняла Державна комісія з питань ТЕБ та НС на своєму засіданні 23 жовтня.

Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Максим Степанов за підсумками засідання комісії.

«Жоден обласний центр не потрапив до «зеленого» рівня. А до «червоного» рівня віднесено 100 адміністративних одиниць: усі 15 адміністративних одиниць Луганської області через перевищення показника зайнятості ліжок у 75% 5 днів поспіль та додатково 85 адміністративних одиниць з 18 регіонів України через перевищення показника захворюваності за останні 14 днів у 320 осіб на 100 тисяч населення», – зазначив очільник МОЗ.

Зокрема, до 9 обласних центрів, в яких встановлено «червоний» рівень, потрапили ще два – Рівне та Миколаїв. Отже, він діятиме у 11 обласних центрах: Чернівцях, Рівному, Хмельницькому, Чернігові, Харкові, Сєвєродонецьку, Миколаєві, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську та Тернополі.

До «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки віднесено  437 адміністративних одиниць, що на 37 більше, ніж минулого тижня. Зокрема, він діятиме у 12 обласних центрах: Вінниці, Луцьку, Житомирі, Львові, Дніпрі, Краматорську, Ужгороді, Запоріжжі, Одесі, Херсоні, Черкасах та у Києві.

«Жовтий» рівень епідемічної небезпеки буде діяти у 53 адміністративних одиницях. До «зеленого» рівня епідемічної небезпеки віднесено 27 адміністративних одиниць, тоді як тиждень тому він був встановлений у 54 містах та районах.

Максим Степанов звернувся до місцевих органів влади та уповноважених контролюючих органів з проханням посилити контроль щодо дотримання  обмежувальних заходів, встановлених у регіонах відповідно до рівня епідемічної небезпеки.

Детальніше  – у нашій інфографіці.

Нагадаємо, засідання Центральної комісії ТЕБ та НС проводитись щотижня. За результатами аналізу ситуації в регіонах визначатються рівні розповсюдження коронавірусу. Епідемічні показники на рівні  районів та міст обласного значення за посиланням.

Ознайомитися з оновленим поділом регіонів за рівнями епіднебезпеки та запровадженими обмеженнями можна на офіційних сайтах Кабінету Міністрів та МОЗ.

Нагадаємо, уряд 13 жовтня прийняв зміни до умов адаптивного  карантину, зокрема в національні індикатори визначення рівня карантинних обмежень.

22 жовтня 2020 року проведено пленарне засідання тридцять шостої (позачергової) сесії Грицівської селищної ради, яке провела секретар селищної  ради  Інна Петрівна Слаба. На пленарне  засідання були запрошені: начальники відділів Грицівської селищної ради, в/о старост, керівники установ, організацій, представники громадських організацій та депутати селищної ради.

     На засіданні позачергової сесії депутатами розглянуто наступні питання:

Волошин Сергій Миколайович –  начальник відділу бухгалтерського обліку, звітності та фінансів доповідав:

• Про виконання  бюджету об’єднаної територіальної громади за 9 місяців 2020 року;
• Про внесення змін до бюджету  Грицівської селищної об’єднаної територіальної громади на 2020 рік;
• Про укладання угоди між Грицівською селищною та Шепетівською районною радами;
• Про внесення змін до рішення Тридцять першої позачергової сесії Грицівської селищної ради VII скликання  від 10 липня 2020 року №2 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік»;
• Про внесення змін до рішення Тридцять першої позачергової сесії Грицівської селищної ради VII скликання  від 10 липня 2020 року №3 «Про встановлення ставок земельного податку на 2021 рік»;

Семенюк Юрій Васильович –  заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади поінформував:

• Про затвердження звіту незалежної оцінки вартості частини вбудованих приміщень адмінбудівлі по вул. Миру, 4, с. Микулин;
• Про затвердження умов оренди частини нежитлового приміщення по вул. Миру, 4, с. Микулин;
• Про підготовку об’єкта комунальної власності до приватизації;

Слаба Інна Петрівна – секретар селищної ради доповіла про наступне:

• Про врегулювання земельних відносин.

По вищезазначених питаннях депутатами були прийняті рішення поіменним голосуванням.

Сьогодні 23 жовтня, в приміщенні Грицівської селищної ради, працівники Шепетівського місцевого центру з надання БВПД проводили консультації з земельних питань.

Однією з послуг Державної служби зайнятості щодо сприяння роботодавцям у доборі та професійній підготовці персоналу є підвищення кваліфікації безробітних шляхом стажування безпосередньо на робочих місцях підприємств, організацій та установ з метою набуття професійного досвіду, практичних умінь та навичок, з урахуванням вимог роботодавців.

Стажування здійснюється на договірній основі терміном до 3 місяців в залежності від складності професії за індивідуальними планами, з урахуванням специфіки виробництва, використанням сучасних технологій.

Хмельницька обласна служба  зайнятості тісно співпрацює з роботодавцями області у цьому напрямку. З початку року на підвищення кваліфікації шляхом стажування до роботодавців – замовників кадрів  було направлено 984 безробітних. Працевлаштування після стажування становить майже 100%, і головне – всі працівники офіційно оформлені, а отже, соціально захищені.

Як показує досвід – така форма професійного навчання допомагає особі краще адаптуватись до трудового колективу, ознайомитися з особливостями виробництва, а набуті знання і вміння дозволять закріпитися на робочому місці, нададуть можливість кар`єрного росту.

 Варто зазначити, такий різновид навчання, як стажування на ПОУ, посіло гідне місце в системі професійного навчання безробітних  і сприяє вирішенню одних із головних завдань служби зайнятості – працевлаштування безробітних  громадян та оперативного реагування на потреби ринку праці.

 Тож запрошуємо підприємства всіх форм власності до співпраці. Служба зайнятості допоможе вам підшукати та підготувати персонал, який відповідатиме вашим вимогам та здатний виконувати якісно і вчасно поставлені завдання. 

Відділ інформаційної роботи Хмельницький обласний центр зайнятості

Асоціація міст України вкрай стурбована спробами напередодні місцевих виборів 25 жовтня змінити або відмінити окремі етапи процесу народного волевиявлення, зокрема другий тур виборів мерів великих міст по всій країні. Зареєстрований у Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» не має нічого спільного з принципами належного врядування та принципами демократичної держави.

Проектом Постанови пропонується не призначати та не проводити повторне голосування на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч), сільського, селищного, міського голови в період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З цього приводу зазначаємо, що положення проекту Постанови реєстр.№4234 грубо порушує норми Конституції України щодо виборів та норми чинного Виборчого кодексу України.

Постанова Верховної Ради України від 15 липня 2020 року  № 795-IX “Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році” є актом одноразового застосування, строки прийняття якого визначені Виборчим кодексом України. Усі інші процедури, пов’язані з організацією та проведенням виборів, унормовано виключно положеннями Виборчого кодексу України і не можуть змінюватися Постановами Верховної ради України.

Громади, де за результатами виборів знадобиться другий тур, у разі його не проведення не отримають легітимних мерів. Право громадян обирати місцеву владу буде цинічно порушено.

Подібні політичні спекуляції щодо можливого відтермінування/перенесення процедур та етапів місцевих виборів у поєднанні з заявами представників партії парламентської монобільшості, є політичним тиском та спробою обмежити місцеве самоврядування у великих містах. 

З огляду на зазначене в АМУ закликали народних депутатів України відмовитися від ініціатив щодо законодавчого втручання у безперервність виборчого процесу та не підтримувати такі ініціативи у стінах Верховної Ради України!

В мисливських угіддях незабаром відкриється сезон полювання на хутрових та парнокопитних тварин, а саме з 7листопада 2020 року. 

    Упродовж останніх десятиліть особливо гостро відмічається згубна діяльність людства на навколишнє середовище, що зокрема призводить до скорочення чисельності диких тварин, зміні ареалів і кормової бази окремих видів. Як один з результатів таких процесів – виникнення спалахів хвороб, часто нетипових для конкретних природних територій.. Зазвичай про власне здоров’я ми думаємо замало або запізно, проте жоден з нас аж ніяк не бажає стати джерелом серйозних проблем для своїх близьких.

    Серед низки антропозоонозів (хвороб спільних для тварин і людей) першочергово слід виділити сибірську виразку, сказ, трихінельоз, лептоспіроз, бруцельоз, ехінококоз тощо. Вірогідність зараження такими хворобами різко зростає відразу після відстрілу інфікованих тварин. В першій групі ризику мисливці котрі беруть участь у попередньому огляді, транспортуванні та оббілуванні туші. Зараження тут може відбуватися через свіжі подряпини чи мікротріщини на руках, кровосисних комах, нехтування правилами особистої гігієни. В наступній групі – всі решта, хто споживатиме свіжину, особливо, як у нас ведеться, нашвидку приготовану. У зв’язку з цим не зайвим буде більш детально ознайомитися з основними правилами ветеринарно-санітарної експертизи та оцінки продуктів забою дичини.

    Отже, згідно чинного законодавства, розробку туш диких тварин і ветсанекспертизу м’яса та інших продуктів забою необхідно здійснювати на спеціально обладнаних у мисливських господарствах майданчиках. Туші відстріляних тварин доставляють на такі пункти не пізніше двох годин з моменту добування. При неможливості своєчасної доставки видалення внутрішніх органів і обробку туш проводять на місці відстрілу. Відходи, отримані в процесі первинної обробки туш (кров, шлунково-кишковий тракт тощо), необхідно знищити шляхом закопування або спалювання.

    При постачанні м’яса диких тварин заготівельними організаціями ветеринарно-санітарну експертизу проводять спеціалісти державних установ ветеринарної медицини безпосередньо на спецмайданчиках мисливських господарств; а в разі добування мисливцями – у державних лабораторіях ветеринарної медицини, районних (міських) лікарнях ветеринарної медицини або в державних лабораторіях ветсанекспертизи на ринках.

    Для здійснення ветеринарно-санітарного огляду з туш диких тварин повинна бути знята шкіра і видалені внутрішні органи. Для огляду разом з тушею  повинні бути доставлені голова і внутрішні органи, а саме: серце, легені, печінка, селезінка та нирки. При оцінці продуктів забою диких тварин вирішальними є час і спосіб їх добування. Якщо смерть тварини настала в результаті «чистого» відстрілу, то м’ясо до споживання допускають без обмеження. Якщо після вогнепального поранення смерть тварини настала не відразу, а після тривалого переслідування і добування, а також при видаленні внутрішніх органів пізніше двох годин із моменту позбавлення тварини життя, то продукти забою використовують за результатами мікробіологічного і біохімічного досліджень.

    Для особистої безпеки кожен мисливець повинен володіти елементарними навиками попереднього поверхневого огляду туш, що відповідно потребуватиме певних знань анатомії відстрілюваних тварин. Огляд туш дичини методично не відрізняється від оцінки туш відповідних видів свійських тварин. Проте все ж потрібно врахувати ряд специфічних особливостей. Зокрема, знекровлення туш диких тварин, порівняно з тушами свійських, значно менше, поверхневі судини наповнені кров’ю. Тому в дичини після зняття шкури м’ясо червоного кольору. Через три-чотири години воно часто темніє і в результаті окислення міоглобіну набуває синьо-фіолетового відтінку. При огляді туш дичини особливого значення набуває аналіз стану лімфовузлів. Лімфатичні вузли круглої або овальної форми, різної величини, на поверхні сіро-білих відтінків. У молодих тварин вони відносно більші, ніж у дорослих. Лімфатичні вузли, розміщені поряд з вогнепальними ранами можуть бути гіперемійовані, темно-червоного кольору, їх тканини переповнені кров’ю. У тварин, добутих з-під тривалого гону, набряклість лімфовузлів, що збирають лімфу з кінцівок – норма. Вони збільшені, пухкі, на поверхні розрізу блідого кольору. Не меншу увагу слід приділити оцінці тканин внутрішніх органів. Останні прощупують і оглядають ззовні та у розрізі. Першочергово це стосується легень, печінки та селезінки. Опісля оцінюють стан шлунку і кишечнику. Як у поверхневих так і в глибоких їхніх шарах можуть спостерігатися різні патологічні та запальні процеси. Слід завжди пам’ятати, що виражену патологоанатомічну картину, властиву для певної хвороби, у диких тварин вдається спостерігати вкрай рідко. Це пов’язано з тим, що тяжко хворі особини як-правило стають здобиччю хижаків або не виявляються взагалі. Частіше у відстріляних тварин слід очікувати хворобу, що протікає в початковій чи латентній стадії, коли патологічні зміни слабко виражені і тому малопомітні для неозброєного ока. В цьому власне й приховується основна небезпека. Тому, при виникненні найменших підозр на наявність уражень, аномальних змін тканин, тушу необхідно піддати кваліфікованому дослідженню або утилізації. За існуючими нормами м’ясо і субпродукти диких тварин утилізуються у разі:

– виснаження (гідремія, атрофія м’язів, дистрофічні зміни в мускулатурі);

– жовтяничності туші, яка не зникає протягом 48 годин;

– потоплення, забиття електричним струмом (блискавкою), замерзання, загибелі від задухи чи інших причин, забиття при зіткненні з транспортними засобами, у тому числі з ознаками поранення;

– загнаності тварин з ознаками набряку легень;

– наявності ознак гнильного розпаду;

– наявності не властивого м’ясу запаху, що не зникає;

– множинних ран і переломів кісток, синців і забитих місць, якщо неможливо провести зачищення і видалення уражених частин тушки.

    Пам’ятаймо, продукти забою диких свиней, борсуків та інших м’ясоїдних і всеїдних тварин можуть нести підвищену небезпеку, тому підлягають обов’язковому дослідженню на трихінельоз

     Власна поспішність або товаришів під час оббілування туш та приготування свіжини може виявитися серйозним ворогом здоров’ю і не лише вашому. Особливо це стосується нехтування правилами ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою, а також тривалості та якості термічної обробки м’яса і субпродуктів дичини.

Головний спеціаліст Шепетівського РУ ГУ ДПСС  в Хмельницькій області В.Савіцький