Організація тимчасових робіт – це один із напрямків активної співпраці з роботодавцями. Адже, керівники підприємств мають можливість залучити необхідну додаткову робочу силу до виконання певних робіт, та не відволікати основний персонал від виробничого процесу. Тимчасова зайнятість може бути стартом для отримання постійної роботи, а також можливістю трудової адаптації та джерелом доходу.

До виконання робіт тимчасового характеру залучаються наступні категорії осіб:

• зареєстровані безробітні;
• особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, як такі, що шукають роботу;
• працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

Державні гарантії. З особами, які беруть участь у роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори, а до їх трудових книжок вносять відповідні записи. Термін таких договорів сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

Організація робіт та їх фінансування. Для організації робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії. Крім того, види робіт тимчасового характеру не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки працівників, а до Переліку таких робіт (Наказ Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р., №15) не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, підвищеною небезпекою.

Фінансування робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших джерел, не заборонених законодавством. Під час виконання робіт тимчасового характеру та після розірвання строкового трудового договору з роботодавцем,  зареєстрованому безробітному зберігається право на виплату допомоги по безробіттю, якщо, згідно закону, вона їм належить.

Довідково: з початку року за направленням Хмельницької обласної служби зайнятості у роботах тимчасового характеру взяли участь 547 безробітних осіб.

Хмельницький обласний центр зайнятості

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 22 лютого в Україні зафіксовано 3 206 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 216, медпрацівників – 78). Кількість активних хворих – 135 080 осіб.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності. 

Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни. 

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. 

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. 

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. 

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет. 

З метою забезпечення належного стану полезахисних лісових смуг розташованих на землях сільськогосподарського призначення та створення сприятливих умов для підвищення їх стійкості, продуктивності, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій, Кабінетом Міністрів України 22 липня 2020 року прийнято постанову № 650, якою затверджено Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, де визначена основна термінологія та види полезахисних смуг, а також внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

    Ознайомитись з текстом документів можливо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text.

    Так, документом передбачаються:

• обов’язковість виконання цих Правил усіма власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розміщено полезахисні лісові смуги;
• заходи, які необхідно провести у полезахисних смугах, на основі матеріалів лісовпорядкування або результатів обстеження комісією;
• утворення комісії органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами;
• проведення рубок у полезахисних лісових смугах на підставі лісорубного квитка;
• заборона здійснювати діяльність, що може негативно впливати на збереження та використання полезахисних лісових смуг.

    Передбачені Правилами заходи дозволять забезпечити належний стан полезахисних лісових смуг та створити сприятливі умови для підвищення їх стійкості, продуктивності, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій.

Україна знову повертається до “адаптивного карантину”, який триватиме з 24 лютого до 30 квітня 2021. Відповідні зміни передбачені постановою Кабміну від 17 лютого 2021 року № 104.

Залежно від епідемічної ситуації встановлюватиметься “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки.

З 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих масок, що закривають ніс та рот;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

4) перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (крім осіб, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або які потребують додаткового захисту, працівників дипломатичних представництв та консульських установ, представництв офіційних міжнародних місій та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення тощо) без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, який покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні.

5) перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування;

6) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50% місць у кожному окремому залі, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, проведення офіційних спортивних заходів та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів із глядачами з наповненістю споруд, приміщень не більш як 50% місць та за умови дотримання санітарних і протиепідемічних заходів. Організатор заходу є відповідальним за нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням осіб стоячи;

7) приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку розміщення, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому кінозалі або залі;

8) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення;

9) проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;

10) робота після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

11) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);

12) діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

• не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;
• не забезпечено працівників масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
• обслуговуються покупці без одягнутих масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
• не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);

13) діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики);

14) відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;

15) проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більше ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів);

16) проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім:

• надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;
• надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;
• надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями;
• надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;
• надання планової медичної допомоги закладами охорони здоров’я національного рівня, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
• проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я людей;

17) діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення, басейнів – більше ніж чотири особи на одній доріжці для індивідуальних занять або шість осіб для спортивно-тренувальних груп;

18) відвідування пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців, крім осіб, які надають правову допомогу особам, які перебувають в таких пунктах;

19) відвідування сторонніми особами (крім законних представників, членів сім’ї, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж один раз на тиждень) установ і закладів соціального захисту, в яких тимчасово або постійно проживають (перебувають) громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, установ і закладів, що надають соціальні послуги сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах, крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово);

20) надання засудженим дозволів на короткочасні виїзди за межі установ виконання покарань, відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, крім: відвідування працівниками правоохоронних органів, судів, представниками посольств і консульств відповідних держав, співробітниками Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, побачень із захисниками та адвокатами, короткострокових побачень з родичами тощо.

Як ефективно організувати роботу та захистити свій бізнес в умовах карантину? З рішенням Liga360: Керівник. Ви зможете перевірити надійність партнерів, контролювати згадки про вашу компанію в ключових українських ЗМІ та отримувати сповіщення щодо змін законодавства і судових рішень. А комунікувати з колегами в режимі віддаленої роботи – не проблема, адже в Liga360 можна обговорювати ризики та можливості всією командою. Замовляйте тестовий доступ до Liga360 за посиланням.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 19 лютого в Україні зафіксовано 6531 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 418, медпрацівників – 285). Кількість активних хворих – 128 723 особи.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

Серед загроз, що постали сьогодні перед Україною, є й такі, які можуть мати негативні наслідки для навколишнього середовища, аграрного комплексу та м’ясопереробної промисловості країни.

Маю на увазі широке розповсюдження вірусу африканської чуми свиней (АЧС).

      Африканська чума свиней не становить небезпеки для людей. На неї хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп). Основний шлях передачі збудника — це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.

     Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і, в першу чергу, в харчових продуктах, заражених вірусом АЧС (наприклад: в копченій шинці — до 5 місяців). Холод (заморожена свинина) — всього лиш консервує збудник (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування). Резервуаром африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).

     Аби убезпечити своє господарство від африканської чуми та уникнути економічних збитків, варто дотримуватись основних заходів безпеки. Зокрема, не купувати м’ясо та м’ясопродукти на стихійних ринках, годувати свиней тільки тією їжею, яка пройшла термічну обробку, унеможливити контакт свиней з дикими тваринами.

     Для профілактики та попередження занесення збудника АЧС фермерам радять дотримуватися «закритого» режиму роботи господарства:

• обгородити територію виробничої зони суцільною огорожею по всьому периметру, що унеможливить проникнення диких та безпритульних тварин;

• заборонити відвідування господарства сторонніми особами, а також в’їзд транспортних засобів, не пов’язаних з обслуговуванням;
• облаштувати постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок) для руху транспорту, ветсанпропускнику для входу до виробничої зони господарства та оснастити дезкилимками/дезванночками ізольовані приміщення (секції), склади комбікормів, кормокухні, ветеринарно-санітарні об’єкти;
• проводити дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію приміщень, обладнання та інвентарю;
• використовувати виключно внутрішньогосподарський транспорт та запровадити розділ транспортних шляхів на території господарства на «чисті» (підвезення кормів, тварин) та «брудні» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою) з метою уникнення їх перетинання;
• контролювати обслуговуючий персонал (реєстрація всіх візитів та зведення їх до мінімуму, профілактичні медичні огляди) та забезпечити подвійним комплектом спецодягу та взуття з його централізованим знезараженням та пранням;
• вжити заходи щодо унеможливлення контактування працівників господарства з домашніми та (або) дикими свинями;
• заборонити заносити продукти тваринного походження на територію виробничої зони господарства;
• своєчасно застосовувати профілактичні ветеринарно-санітарні заходи щодо здоров’я тварин;
• утримувати свиней виключно у закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами;
• використовувати знезаражені корми та кормових добавки для годівлі свиней, що підтверджується фактично чи документально;
• забезпечувати вивезення трупів і боєнських відходів для утилізації/видалення спецавтотранспортом, який регулярно піддають дезінфекції.

     Якщо ви виявили хвору або підозрілу тварину, негайно повідомляйте державну ветеринарну службу.

Пам’ятаймо: легше застерегти, аніж побороти! Якщо дотримуватися заходів безпеки, можна уникнути поширення хвороби.

                                 Головний спеціаліст Шепетівського РУ ГУ ДПСС в Хмельницькій області В.Савіцький

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 18 лютого в Україні зафіксовано 6 237 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 413, медпрацівників – 276). Кількість активних хворих – 128 169 осіб.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

Уряд запровадив введення адаптивного карантину в Україні з 24 січня. Діятимуть чотири рівні епідемічної небезпеки, за якими і встановлюватимуться ті чи інші обмежувальні заходи. Відповідний проєкт постанови представив під час засідання Уряду Міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Ми маємо вагомі досягнення у боротьбі з пандемією: це стабілізація поширення на території України захворюваності на COVID-19. Вдалося значно збільшити потужності системи охорони здоров’я. Зокрема, станом на початок лютого маємо понад 67 тисяч ліжок для надання стаціонарної допомоги хворим. Понад 57 тисяч ліжок забезпечені подачею кисню. Рік тому, на початок епідемії, у нас було 12 тисяч ліжок і тільки 3,5 тисяч – з киснем. Уся наша стратегія – а це й адаптивний карантин, що був влітку, і карантин вихідного дня, і жорсткий карантин у січні дали результат», – зазначив Міністр.

Зокрема, як наголосив очільник МОЗ, на сьогодні Україна знаходиться на 34 місці в Європі за смертністю від COVID-19 на 1 млн населення, а це один з найкращих показників серед європейських держав. 

Відповідно до проєкту постанови, яку Уряд підтримав, передбачено чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.

Зелений рівень – той показник, якого слід досягнути для послаблення або скасування протиепідемічних заходів. Він може бути встановлений за умови, що рівень  захворюваності на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів України не перевищуватиме 50 відсотків епідемічного порогу, встановленого для відповідного регіону. Другий критерій – виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену) – менше 5 відсотків.

Жовтий рівень є базовим для всієї країни і передбачає відповідні обмеження та протиепідемічні заходи, але з певними пом’якшеннями.

Зокрема:

• Дозволятиметься проведення масових заходів (культурних, спортивних тощо, якщо для однієї особи передбачатиметься 4 кв метри площі, або з наповненістю залу понад 50% місць. (Раніше діяли обмеження, що в заходах може брати участь не більше 20 осіб і для кожного мало бути передбачено 5 кв метрів площі);
• Дозволятиметься відвідування закладів освіти групами більш, як 20 осіб;
• Можна буде проводити матчі командних ігрових видів спорту, але за умови, що глядачів буде половина від передбачених місць;
• Будуть працювати ресторани, кафе, бари та їдальні – до 24 години (раніше працювали до 23 години);
• Дозволяється робота басейнів, у спортзалах та фітнес-центрах можна буде перебувати більшій кількості людей.

Помаранчевий рівень встановлюється після жовтого і свідчить про ускладнення епідемічної ситуації. Він не передбачає встановлення додаткових обмежень на державному рівні, але сигналізує про небезпеку наближення до червоного рівня.

На червоному рівні передбачається введення жорстких карантинних обмежень, які діяли під час січневого локдауну.

Зокрема:

• Буде заборонена діяльність закладів громадського харчування (окрім адресної доставки та обслуговування на виніс);
• Заборонена робота ТРЦ та інших розважальних закладів – кінотеатрів, театрів тощо.
• Не працюватимуть заклади освіти (окрім дитячих садків і початкових класів у школах);
• Будуть зачинені непродовольчі ринки та магазини, спортивні зали, басейни, фітнес-центри.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 17 лютого в Україні зафіксовано 4286 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 304, медпрацівників – 329). Кількість активних хворих – 127 320 осіб.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.