З настанням теплих весняних днів, після зимової сплячки під мохом і опалим листям голодні кліщі, що привертаються запахом тварин або людини, скупчуються уздовж стежин і доріг на чагарниках і траві на відстані від землі 30-40 см, рідше 1-1,5 м.

      Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі і в будь-яку погоду. Але, як правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру.

    Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшується в 80-150 разів. Кровосмоктання самців триває зазвичай декілька годин і може залишитися непоміченим.

      Напившись крові кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.       Тіло кліща овально-сплющене, звужене спереду. Дорослі кліщі та німфи (статевонезріла форма) в передній частині мають чотири пари кінцівок з кігтиками та спеціальними присосками. Самець кліща має спинний щиток, у самиці він розташований біля головної частини напівовалом.

    У природі спостерігається сезонна активність кліщів з березня по листопад місяць, яка має два виражених піки – в квітні-травні та серпні-вересні.

          Як відбувається напад кліща?

    Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці і автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім, того кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

          Куди найчастіше присмоктується кліщ?

     Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому обов’язково перевірте поверхню тіла на наявність кліщів.

          Чи можна не помітити напад кліща?

    Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являється припухлість, свербіння, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.

    Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

         Чи можна видалити кліща самостійно?

    При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: слід змастити кліща олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

          Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?

    Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

         Як захистити себе від нападу кліщів?

    При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

          – одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;

          – проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

          – звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

          – вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

          – якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.

          – використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити на відкриті частини тіла (крім обличчя) і на одяг. Після нанесення на шкіру репеленти діють від 15 хвилин до 10 годин, що залежить від температури, вологості повітря, якості засобу. Засіб, нанесений на одяг, діє довше, ніж при нанесенні його на шкіру.

     Будь-який препарат може викликати алергічну реакцію у схильних до неї людей. Тому, користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

         Що таке Хвороба Лайма?

   Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі.

    За рівнем поширеності іксодовий кліщовий бореліоз посідає одне з перших місць серед хвороб, що передаються іксодовими кліщами.

   Зараження на хворобу Лайма відбувається через укус кліща.

   Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.

   Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5 – 6 cм в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30 – 40% хворих еритема не спостерігається.

    Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

У хворих уражаються різні органи: шкіра, суглоби, м’язи, нервова і серцево-судинна система, коса, печінка, очі.   

         Що таке кліщовий вірусний енцефаліт?

    Кліщовий вірусний енцефаліт – це природне – вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, а в окремих випадках – до летальних випадків.

    Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.

    Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.

    Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

    Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39^о С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з’являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево – судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.