Сорт відіграє велику роль у підвищенні ефективності виробництва сільськогосподарських культур. В процесі масового розмноження та тривалого вирощування якість сортів з різних причин погіршується. Тому у насінництві здійснюються два основних процеси – сортозаміна та сортооновлення.

Сортозаміна – це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший новий сорт. Сортозаміну необхідно проводити швидко, що дасть можливість повніше використати переваги нового сорту, якими можуть бути більша врожайність порівняно з стандартними сортами, стійкість до несприятливих погодних умов, пластичність, кращі показники якості виробленої з них продукції, підвищена стійкість до ураження хворобами та шкідниками.

Сортооновлення – це заміна сортового насіння низьких генерацій, у якого погіршилися сортові та біологічні якості, на насіння того самого сорту, але вищих генерацій. Науковими дослідженнями встановлено, що, починаючи вже з третьої генерації, спостерігається значне зменшення врожайності порівняно з базовим насінням, зокрема знижується кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен у колосі.

Фахівці радять обирати насіння, що було вирощено в умовах, близьких до умов конкретного господарства. Адже таке насіння вже пройшло «випробування кліматом» та має більше можливостей продемонструвати гарний результат на полі. Вибір нових сортів досить великий і наявний у вільному доступі в Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні.

Для своєчасного та ефективного проведення сортооновлення суб’єкту господарювання необхідно дотримуватися певних правил, зокрема: посів проводити насінням не нижче 2 генерації, сортооновлення проводити насінням категорії базове (супереліта, еліта), або сертифіковане, але не нижче 1 генерації, та дотримуватись технології вирощування сільськогосподарських культур, особливо на насінницьких ділянках, з метою збереження сортових та посівних якостей насіння.

Аграрії повинні перш за все розуміти: якісний посівний матеріал – запорука високої врожайності: адже якщо посіяне насіння не зійде, або зійде і дасть неоднорідні сходи – жодні добрива чи засоби захисту рослин ситуацію не врятують.

Важливою частиною посівної є вибір насіння тієї чи іншої культури. За даними Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва в 2023 році на території області вирощувались:

• Пшениця м’яка (яра) – ПП  «Аграрна компанія 2004», ТОВ «ПроПоле» (раніше ТОВ «Агреін»), ТОВ «Агрокрай», Хмельницька ДСГДС;
• Ячмінь звичайний (ярий) – ДП ДГ «Зоря», ДП ДГ «Проскурівка», ДП ДГ «Шарівка», СГВК «Лабунський», ТОВ «Суффле Агро Україна», ПП  «Аграрна компанія 2004», Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН України;
• Овес посівний (ярий) – ПП  «Аграрна компанія 2004», Хмельницька ДСГДС;
• Гречка їстівна – ЗВО «Подільський державний університет», ПП «Аграрна компанія 2004»;
• Соя культурна – ПП  «Аграрна компанія 2004», ТОВ «Агро – Форте», ТОВ «Волочиськ-агро», Філія «Рідний Край» ПАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «ПроПоле», ТОВ «Агрокрай»;
• Кукурудза звичайна – ТОВ «Агрохолдинг 2012», ТОВ «Біграйз-СВ», ТОВ «Лотівка Еліт», ТОВ «КВС-УКРАЇНА»;
• Соняшник однорічний – ТОВ «Біграйз-СВ».
• На сьогоднішній день господарства формують партії насіння та проводять сертифікацію посівних якостей під урожай 2024 року. Рекомендуємо скористатися можливістю придбання насіння ярих культур у суб’єктів насінництва, які здійснюють господарську діяльність по нашій області, оскільки таке насіння найбільш адаптоване до умов вирощування нашої зони.

Відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації мають фізичні особи – підприємці та юридичні особи, які включені до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Крім цього, реалізовувати насіння мають право фізичні особи – підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, лише за умови:

1. Наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал (Сертифіката, що засвідчує його сортові якості та Сертифіката, що засвідчує його посівні якості).

Використання для сівби насіння, що не має відповідного сертифіката (документа про якість насіння), крім випадків, передбачених законодавством заборонено.

Сільгосптоваровиробники можуть використовувати для сівби насіння, придбане у виробника (суб’єкти насінництва та розсадництва), у посередника (суб’єкти господарювання, що купили у виробника і перепродали кінцевому споживачеві) або власного виробництва.

Вирощування власного насіння (без права реалізації) передбачає придбання в попередні роки категорій сільськогосподарських рослин базового або сертифікованого насіння та його розмноження для власних потреб. Проте, при цьому необхідно також дотримуватись усіх етапів насінництва. Найчастіше саме цим і нехтують сільгосптоваровиробники.

Зверніть увагу на оцінку сортової якості сорту, на проведення якої має право лише аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), в тому числі, і який провадить свою діяльність як незалежний експерт (реєстр агрономів-інспекторів розміщений у вільному доступі в інтернеті).

2. Додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Майнові права інтелектуальної власності на сорти рослин регулює Закон «Про охорону прав на сорти рослин».

Згідно із Законом, можуть набуватися такі права на сорт рослин: особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт, що засвідчуються державною реєстрацією; майнові права на сорт, що засвідчуються патентом на сорт рослин; майнове право на поширення сорту, що засвідчується державною реєстрацією.

Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин.

І на останок, яке б не було походження насіння – закуплене у виробників, посередників чи власне – воно все одно потребує проведення лабораторних досліджень безпосередньо перед посівом.

Дотримуватись цих вимог, передусім, необхідно сільгосптоваровиробникам. Адже якісне насіння – запорука гарного старту!