Шановні відвідувачі! До вашої уваги графік особистого прийому громадян Голови Хмельницької обласної ради Лабазюк Віолети Олександрівни.
Прийом громадян здійснюється в другий вівторок та останню п’ятницю місяця.
Особистий прийом громадян проводиться з 10:30 до 12:00 у кімнаті прийому громадян Будинку рад за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 2.
Попередній запис здійснюється в день прийому о 9:30 – 10:30.
Телефон для довідок: 65-76-84, 65-20-87.
21 липня 2021 року набрав чинності Закон від 15.06.2021 № 1539-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”.
Електронний сервіс «Перевірка транслітерації»- один із 15 сервісів, які запроваджені Державною міграційною службою України для зручності громадян в отриманні адміністративних послуг, які входять до компетенції служби.
При оформленні біометричних паспортних документів, таких як паспорт громадянина України у формі ID-картки або паспорта для виїзду за кордон, громадяни мають можливість заздалегідь перевірити транслітерацію у них, скориставшись цим сервісом, що доступний на сайті ДМС України за посиланням: https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html
Такий електронний сервіс є зручним для громадян адже:
Звертаємо увагу, що внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».
Нагадуємо, що отримати адміністративні послуги мешканці району можуть у Шепетівському районному відділі УДМС області, що знаходиться за адресою: провул. Ігоря Сікорського, 16 контактний телефон: (03840) 4-22-30 та 4-00-53. Графік роботи підрозділу: з вівторка по п’ятницю з 9.00 до 18.00, у суботу з 9.00 до 16.45; обідня перерва з 13.00 до 13.45.
У разі виникнення питань, громадяни можуть звертатись на телефон «гарячої лінії» Управління за номером: (0382) 65-03-06 та (093) 273-85-10.
Шепетівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області проведено аналіз стану виробничого травматизму за 1 півріччя 2021 року. Так у зазначеному періоді до відділення надійшло 24 повідомлення про нещасні випадки на виробництві, з них 22 повідомлення про захворювання медичних працівників на гостру респіраторну хворобу викликану коронавірусом nCoV-2019.( в т. ч. 3 – із смертельним наслідком). За результатами розслідування яких по 7 випадках складено акт форми Н-1. Як показує аналіз виробничого травматизму, основними причинами нещасних випадків є інші причини (техногенні, природні, екологічні та соціальні), особиста необережність потерпілого, відсутність, або неякісне проведення медогляду, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорту загального користування, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.
З метою здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, страховим експертом з охорони праці Шепетівського відділення приймається участь у навчанні та роботі комісій з перевірки знань з питань охорони праці підприємств. Крім того, на підприємствах, установах та організаціях проводяться семінари та наради, під час яких аналізується стан виробничого травматизму по відповідних галузях економіки, наводяться конкретні приклади та основні причини настання нещасних випадків (професійних захворювань), акцентується увага на основних організаційних заходах щодо попередження виробничого травматизму, зокрема таких, як проведення навчання працівників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою з боку керівників усіх ланок; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання. Страховим експертом проводяться перевірки стану профілактичної роботи з охорони праці підприємств, організацій та установ району. Під час проведенних планових перевірок виявлено, що багато питань виникає щодо проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення, у разі необхідності, медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Згідно статті 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівників з підозрою на професійні й виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань. Основним документом, регламентуючим зазначений напрям роботи, є «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. N 246, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113 (далі- Порядок). На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і управлінням Держпраці. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень. Розрізняють наступні медичні огляди:
-попередній (під час прийняття на роботу);
-періодичні (протягом трудової діяльності працівника, не рідше 1 разу на 2 роки);
-позачергові(за ініціативою працівника або роботодавця).
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь). Перелік загальних медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу наведено у додатку 6 до Порядку. Метою періодичних медичних оглядів є своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів. Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені в Порядку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’зковий попередній (періодичний) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку та Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5 до Порядку.
З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, Шепетівське відділення Фонду звертає увагу роботодавців на створення належних умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпеченні додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Страховий експерт з охорони праці Божок Н.Л.
З 1 липня розпочалася масштабна інспекційна кампанія Держпраці у взаємодії з ДПС в рамках Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік.
Подолання незадекларованої праці є складним завданням, вирішення якого як показує досвід діяльності Держпраці упродовж всього часу її існування, не є виключною проблемою держави або одного державного органу. Незадекларована праця зачіпає інтереси всіх учасників ринку і цілого ряду державних органів.
Тому Держпраці і Державна податкова служба поєднали зусилля з метою виокремлення роботодавців, які із достатньо високою вірогідністю використовують незадекларованих працівників. Інформаційні бази ДПС дають Держпраці можливість відібрати роботодавців, що мають високий ризик за наступними критеріями:
➡ Невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.
➡ Наявність фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, виявлених в ході здійснення контролюючих заходів органами ДПС.
➡ Невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» та кількості найманих працівників.
➡ Наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування РРО.
➡ Частка працівників, залучених за договорами цивільно-правового характеру, перевищує частку працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами).
➡ Відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.
Головною метою діяльності інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці та збільшення кількості застрахованих осіб.
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це гарантований розвиток економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Тому що незадекларована праця це:
низькі пенсії;
низька заробітна плата вчителів та медиків;
дороги в ямах;
відсутність підтримки держави на період локдауну.
Гідна праця – задекларована праця!
За телефоном 1547 звертаються з питань звернень та повідомлень про/або від осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства
Якщо людина опинилась у складних обставинах, спричинених насильством в сім’ї чи його реальною загрозою, якщо стала жертвою торгівлі людьми та прагне повернутися до нормального життя, якщо представники влади не реагують на Ваші звернення за допомогою, або якщо Вам стало відомо про такі випадки – за телефонним номером 1547 цілодобово фахівці готові надати психологічну підтримку, консультацію та зареєструвати відповідне звернення до державних органів.
Якщо у Ваших відносинах з близькими (оточуючими) присутній моральний тиск, примус, маніпуляції, образи чи приниження, що свідчить про ознаки домашнього насильства, або Вам стало відомо про факти торгівлі людьми – Ви можете повідомити про це скориставшись телефонним номером 1547.
Домашнє насильство (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») це – діяння (дії або бездіяльність), що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення зазначених діянь у таких формах насильства:
фізичне насильство – ляпаси , стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
сексуальне насильство – включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
У разі доведення факту домашнього насильства, постраждала особа має право вимагати від кривдника відповідної матеріальної компенсації.
Торгівля людьми (Закон України «Про протидію торгівлі людьми»)
це – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Механізм і напрями надання підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначено проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції», який буде затверджено в установленому порядку.
Форми заявок та відповідних документів для нарахування та виплати підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затверджені наказом Мінекономіки від 07.07.2020 № 1287, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 серпня 2020 р. за № 747/35030, який після внесення відповідних змін до Порядку використання коштів буде приведено у відповідність.
Одним з напрямів підтримки передбачається запровадження виплати дотації за приріст поголів’я корів.
Ця дотація буде виплачуватися суб’єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну прирощену корову власного відтворення, на яку збільшено основне стадо станом на 1 липня поточного року порівняно з наявним поголів’ям корів станом на 1 січня поточного року в розмірі 30 000 гривень за одну голову
Для отримання дотації заприріст поголів’я корів необхідно буде підготувати такі документи:
Термін подачі документів – до 01 вересня поточного року до структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.
Дотація за приріст корів суб’єктам господарювання, які є юридичними особами та власниками корів, буде нараховуватися на різницю між кількістю наявних станом на 1 липня поточного року корів та кількістю, що утримувалась станом на 1 січня корів, факт народження яких у господарстві власника підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру тварин, за умови не зменшення загальної кількості основного стада.
У разі зменшення поголів’я прирощених власного відтворення корів, на які було отримано дотацію за приріст корів, станом на 1 січня двох наступних років одержані бюджетні кошти повертаються суб’єктом господарювання, який є юридичною особою та власником корів, до державного бюджету в повному обсязі в установленому законодавством порядку.
У разі вибуття із стада станом на 1 січня двох наступних років окремих прирощених корів, на які було отримано дотацію за приріст корів, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до державного бюджету повертаються суб’єктом господарювання, який є юридичною особою та власником корів, бюджетні кошти, що були виплачені як дотація за приріст корів.
Суб’єкти господарювання подаватить щороку до 15 січня протягом двох років після одержання бюджетних коштів структурним підрозділам інформацію про наявне поголів’я корів станом на 1 січня поточного року, зокрема прирощеного поголів’я корів власного відтворення на яке було отримано дотацію за приріст корів.
Інформація для фермерських господарств! Фермерські господарства матимуть право на вибір отримати або дотацію за приріст корів або спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності за рахунок коштів бюджетної програми (1201150) «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Ті фермерські господарства, які подадуть заявку для отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності на умовах Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, не можуть претендувати на отримання дотації за приріст корів на умовах цього Порядку.
Заявка для отримання дотації за приріст корів (doc)
Інформація про всіх пов’язаних осіб, які протягом 2021 року є отримувачами державної підтримки за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (doc)
Письмове зобов’язання (doc)
Патронат над дитиною – це «швидка сімейна допомога» дитині та її сім’ї, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Сім’я патронатного вихователя — це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.
Хто такий патронатний вихователь?
Патронатний вихователь — це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.
Яка мета патронату над дитиною?
Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.
Хто може стати патронатним вихователем?
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має позитивний досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в ст. 212 Сімейного кодексу України.
Обов’язки патронатного вихователя:
забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;
забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.
Крім того, патронатний вихователь є членом міждисциплінарної команди, тож свої дії щодо виховання та реабілітації влаштованої дитини узгоджує зі спеціалістами, дотичними до ведення конкретного випадку.
Хто може бути влаштований в патронатну сім’ю?
Можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.
Термін перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя
Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та становить близько 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців.
Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною.
Розмір грошового забезпечення на утримання дитини відповідного віку в патронаті складає два прожиткових мінімуми. Грошове ж забезпечення патронатного вихователя становить 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.
Поступово Україна переходить на автоматичне формування е-лікарняних замість видачі паперових листків непрацездатності. Перехідна модель триватиме з червня по серпень цього року, однак уже зараз багато роботодавців почнуть працювати з електронною версією звичних лікарняних. Е-лікарняні, як і паперові, є підставою для надання працівникам допомоги по тимчасовій втраті працездатності, а також по вагітності та пологах.
Як відбувається проходження е-лікарняного на підприємстві для призначення матеріального забезпечення застрахованій особі?
● Якщо щодо страхового випадку працівника сформують електронний медичний висновок замість видачі паперового лікарняного, на його підставі автоматично сформується е-лікарняний.
● Сповіщення про відкриття е-лікарняного надійде роботодавцю в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Портал електронних послуг: https://portal.pfu.gov.ua/
● Сформований е-лікарняний стане доступним для перегляду у день його створення, однак підставою для надання матеріального забезпечення стане лише після закриття. А у випадку допомоги по вагітності та пологах – одразу після створення.
● На призначення працівнику матеріального забезпечення відведено не більше 10 календарних днів з дня закінчення періоду дії е-лікарняного.
● Е-лікарняний друкується або залишається в електронному вигляді (за рішенням роботодавця).
● Кадрова служба або відповідальна особа кадрової служби визначає страховий стаж застрахованої особи (пільги) та кількість календарних днів непрацездатності, що підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування України. Зазначена інформація (за бажанням або визначенням роботодавця) формується у паперовому вигляді або в електронному.
● Е-лікарняний, відомості щодо визначеного страхового стажу та кількості днів непрацездатності, що підлягають оплаті, передаються до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.
● Комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13.
Положення про комісію:
http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/958640.
● Рішення про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства передає до підрозділу бухгалтерії підприємства, який нараховує матеріальне забезпечення.
● Бухгалтерією здійснюється розрахунок матеріального забезпечення на підставі е-лікарняного (за необхідності його паперової роздруківки) та рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Даний розрахунок записується в електронному або паперовому вигляді (за рішенням роботодавця) та відображається в бухгалтерських проводках.
● Заповнюється заява-розрахунок та подається до відділення Фонду за місцем обліку.
Роз’яснення щодо заповнення заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення (загальне): http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/960180.
Щодо особливостей оформлення заяв-розрахунків за е-лікарняними: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/975846.
● Подати заяву-розрахунок до ФССУ роботодавець має не пізніше 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення комісією (уповноваженим). ● Якщо роботодавець має декілька листків непрацездатності різних видів, він має подати заяви-розрахунки окремо за кожним видом лікарняних.
Проводячи моніторинг стану охорони праці на підприємствах під час розслідування нещасних випадків на виробництві можна констатувати, що на підприємствах де не створено служби охорони праці, у більшості випадків ніхто не займається навчанням та перевіркою знань з питань охорони праці, проведенням інструктажів. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, не проходять встановленого законодавством навчання та перевірки знань з питань охорони праці і як наслідок такої безтурботності-нещасний випадок, професійне захворювання.
Однією із складових ефективної роботи з профілактики виробничого травматизму є належна підготовка, навчання та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
На кожному підприємстві, в установі та організації (як приватної, так і державної чи комунальної форм власності) повинні проводитися навчання та перевірка знань з питань охорони праці. На підприємствах на основі Типового положення про порядок проведення навчання й перевірки знань з питань охорони праці, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки виконання цієї роботи. Відповідальність за організацію навчання й перевірку знань з питань охорони праці покладається на керівника. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань із цих питань здійснює служба охорони праці підприємства.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу та періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Особи, які суміщають професії, проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці як за їхніми основними професіями, так і за професіями, що суміщають.
Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організовується навчання: лекції, семінари та консультації.
Перевірка знань проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків.
Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. Головою комісії призначається керівник або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці. До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничої, технічної служб, профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці. До складу комісії підприємства можуть залучатися страхові експерти з охорони праці Фонду соціального страхування України та викладачі, які проводили навчання.
Усі члени комісії у порядку, встановленому Типовим положенням, повинні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі (відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба в професійному доборі), повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання й перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і в навчальному центрі.
Це навчання проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом (розпорядженням) роботодавця.
Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання здійснюється:
– комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві);
– комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі);
– у порядку, визначеному абзацами 2, 3 пункту 5.3 розділу 5 Типового положення (якщо навчання проводилось у галузевому навчальному центрі).
До складу комісії можуть залучатися особи, які пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Крім того, працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, які за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма особами, що приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання; з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство. Вступний інструктаж проводиться працівником служби охорони праці підприємства або організації відповідно до програми, передбаченої Типовим положенням. Відповідний запис робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з новоприйнятим працівником; із тим, який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу; з відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Повторний інструктаж на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Періодичність його проведення залежить від ступеня небезпеки виконуваних робіт, але не рідше:
– 1 раз на 3 місяці – на роботах з підвищеною небезпекою;
– 1 раз на 6 місяців – для решти робіт.
Позаплановий інструктаж проводиться при нещасному випадку, зміні технологічного процесу, введенні в експлуатацію нового обладнання, змінах у законодавчих або нормативно-технічних документах з охорони праці.
Цільовий інструктаж проводиться безпосередньо перед виконанням робіт, що характеризуються підвищеною небезпекою або при разовому виконанні робіт, що, як правило, не виконуються працівником.
Усі види інструктажів, крім вступного, проводяться безпосередніми керівниками працівників і фіксуються в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці.
Відповідальність за організацію й здійснення інструктажів, навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця.
Працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
Страховий експерт з охорони праці
Шепетівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування України в Хмельницькій області
Божок Н.Л.