Автор: Косіюк Тетяна

Шепетівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області проведено аналіз стану виробничого травматизму за 1 півріччя 2021 року. Так у зазначеному періоді до відділення надійшло 24 повідомлення про нещасні випадки на виробництві, з них 22 повідомлення про захворювання медичних працівників на гостру респіраторну хворобу викликану коронавірусом nCoV-2019.( в т. ч. 3 – із смертельним наслідком). За результатами розслідування яких по 7 випадках складено акт форми Н-1. Як показує аналіз виробничого травматизму, основними причинами нещасних випадків є інші причини (техногенні, природні, екологічні та соціальні), особиста необережність потерпілого, відсутність, або неякісне проведення медогляду, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорту загального користування, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

             З метою здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, страховим експертом з охорони праці Шепетівського відділення  приймається участь у навчанні та роботі комісій з перевірки знань з питань охорони праці  підприємств. Крім того, на підприємствах, установах та організаціях проводяться семінари та наради, під час яких аналізується стан виробничого травматизму по відповідних галузях економіки, наводяться конкретні приклади та основні причини настання нещасних випадків (професійних захворювань), акцентується увага на основних організаційних заходах щодо попередження виробничого травматизму, зокрема таких, як проведення навчання працівників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою з боку керівників усіх ланок; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання. Страховим експертом  проводяться  перевірки стану профілактичної роботи з охорони праці підприємств, організацій та установ району. Під час проведенних планових перевірок виявлено, що багато питань виникає щодо проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення, у разі необхідності, медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Згідно статті 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівників з підозрою на професійні й виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань. Основним документом, регламентуючим зазначений напрям роботи, є «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. N 246, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113 (далі- Порядок). На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і управлінням Держпраці. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень. Розрізняють наступні медичні огляди:

-попередній (під час прийняття на роботу);

-періодичні (протягом трудової діяльності працівника, не рідше 1 разу на 2 роки);

-позачергові(за ініціативою працівника або роботодавця).

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь). Перелік загальних медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу наведено у додатку 6 до Порядку. Метою періодичних медичних оглядів є своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних  та виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів. Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені в Порядку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’зковий попередній (періодичний) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку та Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні)  медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5 до Порядку.

        З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, Шепетівське відділення Фонду звертає увагу роботодавців на створення належних умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпеченні додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Страховий експерт з охорони праці Божок Н.Л.

З 1 липня розпочалася масштабна інспекційна кампанія Держпраці у взаємодії з ДПС в рамках Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік.

Подолання незадекларованої праці є складним завданням, вирішення якого як показує досвід діяльності Держпраці упродовж всього часу її існування, не є виключною проблемою держави або одного державного органу. Незадекларована праця зачіпає інтереси всіх учасників ринку і цілого ряду державних органів.

Тому Держпраці і Державна податкова служба поєднали зусилля з метою виокремлення роботодавців, які із достатньо високою вірогідністю використовують незадекларованих працівників. Інформаційні бази ДПС дають Держпраці можливість відібрати роботодавців, що мають високий ризик за наступними критеріями:

 ➡ Невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

➡ Наявність фактів порушення порядку оформлення трудових відносин, виявлених в ході здійснення контролюючих заходів органами ДПС.

➡ Невідповідність кількості об’єктів за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» та кількості найманих працівників.

➡ Наявність випадків невідповідності кількості одночасно працюючих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) кількості працівників роботодавця із зазначенням розташування РРО.

➡ Частка працівників, залучених за договорами цивільно-правового характеру, перевищує частку працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами).

➡ Відсутність найманих працівників у платників об’єктів торгівлі, сфери послуг, у яких наявні ліцензії на виробництво, зберігання та реалізацію підакцизних товарів.

Головною метою діяльності інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці та збільшення кількості застрахованих осіб.

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це гарантований розвиток економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Тому що незадекларована праця це:

низькі пенсії;

низька заробітна плата вчителів та медиків;

дороги в ямах;

відсутність підтримки держави на період локдауну.

Гідна праця – задекларована праця!

За телефоном 1547 звертаються з  питань звернень та повідомлень про/або від осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства

Якщо людина опинилась у складних обставинах, спричинених насильством в сім’ї чи його реальною загрозою, якщо стала жертвою торгівлі людьми та прагне повернутися до нормального життя, якщо представники влади не реагують на Ваші звернення за допомогою,  або якщо Вам стало відомо про такі випадки – за телефонним номером 1547 цілодобово фахівці готові надати психологічну підтримку, консультацію та зареєструвати відповідне звернення до державних органів.

Якщо у Ваших  відносинах з близькими (оточуючими) присутній моральний тиск, примус, маніпуляції, образи чи приниження, що  свідчить про ознаки домашнього насильства, або Вам стало відомо про факти торгівлі людьми – Ви  можете повідомити про це скориставшись телефонним номером 1547.

Домашнє насильство (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») це – діяння (дії або бездіяльність), що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення зазначених діянь у таких формах насильства:

фізичне насильство – ляпаси , стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

сексуальне насильство – включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

економічне насильство – умисне  позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

У разі доведення факту домашнього насильства, постраждала особа має право вимагати від кривдника відповідної матеріальної компенсації.

Торгівля людьми (Закон України «Про протидію торгівлі людьми»)

це – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Механізм і напрями надання підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначено проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції», який буде затверджено в установленому порядку.

Форми заявок та відповідних документів для нарахування та виплати підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затверджені наказом Мінекономіки від 07.07.2020 № 1287, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 серпня 2020 р. за № 747/35030, який після внесення відповідних змін до Порядку використання коштів буде приведено у відповідність.

Одним з напрямів підтримки передбачається запровадження виплати дотації за приріст поголів’я корів.

Ця дотація буде виплачуватися суб’єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну прирощену корову власного відтворення, на яку збільшено основне стадо станом на 1 липня поточного року порівняно з наявним поголів’ям корів станом на 1 січня поточного року в розмірі  30 000  гривень за одну голову

Для отримання дотації заприріст поголів’я корів необхідно буде підготувати такі документи:

• заявку;
• довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;
• копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна)) станом на 1 січня;
• копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг (місячна)) за січень-червень поточного року;
• виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин про загальну кількість наявних ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, у тому числі корів, що народжені у господарстві суб’єкта господарювання, який є юридичною особою і власником корів, станом на 1 січня та 1 липня поточного року.

Термін подачі документів – до 01 вересня поточного року до структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Дотація за приріст корів суб’єктам господарювання, які є юридичними особами та власниками корів, буде нараховуватися на різницю між кількістю наявних  станом на 1 липня поточного року корів та кількістю, що утримувалась станом на 1 січня корів, факт народження яких у господарстві власника підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру тварин, за умови не зменшення загальної кількості основного стада.

У разі зменшення поголів’я прирощених власного відтворення корів, на які було отримано дотацію за приріст корів, станом на 1 січня двох наступних років одержані бюджетні кошти повертаються суб’єктом господарювання, який є юридичною особою та власником корів, до державного бюджету в повному обсязі в установленому законодавством порядку.

У разі вибуття із стада станом на 1 січня двох наступних років окремих прирощених корів, на які було отримано дотацію за приріст корів, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до державного бюджету повертаються суб’єктом господарювання, який є юридичною особою та власником корів, бюджетні кошти, що були виплачені як дотація за приріст корів.

Суб’єкти господарювання подаватить щороку до 15 січня протягом двох років після одержання бюджетних коштів структурним підрозділам інформацію про наявне поголів’я корів станом на 1 січня поточного року, зокрема прирощеного поголів’я корів власного відтворення на яке було отримано дотацію за приріст корів.

Інформація для фермерських господарств! Фермерські господарства матимуть право на вибір отримати або дотацію за приріст корів або спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності за рахунок коштів бюджетної програми (1201150) «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Ті фермерські господарства, які подадуть заявку для отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності на умовах Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, не можуть претендувати на отримання дотації за приріст корів на умовах цього Порядку.

Заявка для отримання дотації за приріст корів (doc)

Інформація про всіх пов’язаних осіб, які протягом 2021 року є отримувачами державної підтримки за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” за напрямом державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (doc)

Письмове зобов’язання (doc)