Усиновлення дітей надає особам можливість створення повної сім’ї та задоволення почуття батьківської любові та турботи, а дітям можливість мати повноцінну родину.

Які кроки потрібно зробити для того, щоб усиновити дитину? 

Насамперед, звернутись у службу у справах дітей за місцем свого проживання, оскільки лише тут нададуть фахові консультації з питань усиновлення, розкажуть, які документи треба підготувати відповідно до вимог чинного законодавства, ознайомлять із правами та обов᾽язками усиновлювачів. Після підготовки документів особи, які вирішили взяти в свою сім᾽ю дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, пишуть заяву в службу у справах дітей із проханням поставити їх на облік як кандидатів в усиновлювачі. Працівники служби протягом 10 робочих днів перевіряють надані документи, обстежують житлово-побутові умови заявників, розглядають питання про їх можливість бути усиновлювачами та готують відповідний висновок, який видається кандидатам. При цьому їм повертаються їхні документи, прошиті та пронумеровані. Після постановки на облік кандидатів в усиновлювачі знайомлять із базою даних про дітей, які мають юридичні підстави для усиновлення і перебувають на місцевому обліку, та відповідають вимогам кандидатів щодо віку, статі. Інформацію про дітей, які можуть бути усиновленими, також можна отримати в кожній з обласних служб у справах дітей, Міністерстві соціальної політики України.

Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

обмежені у дієздатності;
визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України;
були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181,187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
є особами без громадянства;
перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 36, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Знайомство та встановлення контакту з дитиною здійснюється лише за направленням служби у справах дітей або Міністерства соціальної політики України. Перша зустріч відбувається в присутності представників служби у справах дітей за місцезнаходженням закладу, де виховується дитина, та закладу. Термін дії направлення – 10 робочих днів, в разі необхідності він може бути продовжений ще на 10. За цей період кандидати мають право щоденно відвідувати дитину, спілкуватися з нею у час, визначений керівником закладу, але не менш ніж три години на день. Після встановлення контакту з дитиною та подання до служби у справах дітей заяви про бажання її усиновити кандидати можуть продовжити щоденне спілкування аж до набрання чинності рішення суду про усиновлення. В разі якщо кандидати протягом терміну дії направлення кандидати не звернуться в службу з заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони від нього відмовились.

Після звернення кандидатів із заявою про бажання усиновити дитину, з якою встановлено контакт, готується висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (на його підготовку також виділяється 10 робочих днів), який разом із документами своїми та дитини (дитячі документи надасть на запит служби керівник закладу, де виховується дитина) і заявою про усиновлення кандидати в усиновлювачі подають до суду за місцем перебування дитини, оскільки усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім᾽ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду. До суду потрібно звертатися особисто.

Якщо Ви зважились на такий відповідальний крок, як усиновлення, пам᾽ятайте, що усиновити дитину – це не просто прийняти її в свою сім᾽ю, це взяти відповідальність за все її життя, віддати їй частинку свого життя, забезпечити її спадком, вкладати в неї все найкраще, що маємо. Діти Вас щиро чекають!