Архів: вересня 2020

За результатами проведених фахівцями Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ревізій впродовж січня ‒ серпня 2020 року виявлено втрат матеріальних та фінансових ресурсів на загальну суму 45 млн грн.

Ужитими заходами забезпечено відшкодування втрат на суму 4 млн грн, зокрема, виявлених втрат матеріальних та фінансових ресурсів під час контрольних заходів проведених у попередніх роках.

Проведеними державними фінансовими аудитами встановлено, що неефективні управлінські дії і ризикові операції призвели (можуть призвести) до упущених вигод (не отриманих доходів) та непродуктивних (зайвих) витрат на суму понад 14 млн грн. За їх результатами надано 13 пропозицій. Об’єкти контролю виконали 17 пропозицій за результатами аудитів, проведених у поточному та минулих роках. Економічний ефект від впровадження пропозицій сягнув майже 15 млн грн.

До установ та організацій, у яких виявлено порушення, застосовано 30 фінансових санкцій (зупинення операцій з бюджетними коштами та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства).

За порушення законодавства 15 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.

Матеріали 11 контрольних заходів передано правоохоронним органам, розпочато 11 досудових розслідувань, а також вручено 9 повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За результатами надання консультацій правоохоронним органам як спеціалістів вручено 4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Це свято доброти та милосердя, яке невипадково збігається з днем християнських святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Це національне свято усиновителів, опікунів, прийомних батьків, батьків – вихователів прийнявши в свої сім’ї дітей, які при різних обставинах втратили свої рідні сім’ї.
      Усиновлення – це важливий та відповідальний крок, який потребує великої духовної сили, віри, надії, любові та мудрості.
З метою забезпечення права кожної дитини на виховання в сім’ї, в Україні швидкими темпами розвивається система усиновлення, яке є прикладом відродження справжніх родинних цінностей та збереження сім’ї.
     Усиновлювачі заслуговують на велику повагу та пошану оточуючих. Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти – це наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки. Турбота про них – наша спільна мета, обов’язок суспільства, держави.
     На сьогоднішній день на території Грицівсьої селищної ради проживає 16 дітей під опікою, піклуванням, 1 дитина перебуває в прийомній сім’ї, 1 дитина в державному закладі. Але є хлопчики і дівчатка, які ще чекають такої бажаної для них родини.
     Щиро сподіваємося, що серед читачів цієї статті є люди, які своєю любов’ю, милосердям і турботою відкриють свої серця і двері домівок для цих дітей.      

  Пам’ятайте – дитина чекає на Вас!
     

В цей день хочеться побажати батькам і діткам міцного здоров’я, віри в добро, натхнення, терпіння і обов’язково любові. Хай у Ваших домівках завжди панують спокій і затишок, нехай Ваше життя буде безхмарним.
Нехай прийняте Вами рішення про усиновлення дитини стане одним із найкращих рішень у Вашому житті.

Шановні бібліотекарі!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

Це свято свідчить про глибоку повагу суспільства до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.
       З давніх часів бібліотеки були храмами книги, острівцями духовності й культури, збирачами історичної і культурної спадщини, а їх працівники – лікарями людських душ. Сьогодні бібліотеки сприяють реалізації прав громадян, громадських об’єднань, етнічних спільнот на вільний доступ до інформації, до здобутків національної та світової культури.

Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів. Саме Ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Ваша відповідальна справа відкриває нам шлях до книги – джерела споконвічної мудрості та знань!
        Висловлюю Вам вдячність за багатогранну благородну діяльність, бажаю Вам творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів та звершень, у Вашій благородній просвітницькій справі.

З повагою, секретар Грицівської селищної ради         Інна СЛАБА

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 30 вересня в Україні зафіксовано 4 027 ​нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих становить 112 470 осіб.

Загалом в Україні 208 959 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 4129 летальних, 92 360 пацієнтів одужало. Проведено
2 278 248 тестувань методом ПЛР. За добу одужало 2 110 пацієнтів.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

•   Вінницька область — 6 194 випадки;
•   Волинська область — 8 059 випадків;
•   Дніпропетровська область — 5 822 випадки;
•   Донецька область — 3 477 випадків;
•   Житомирська область — 5 923 випадки;
•   Закарпатська область — 9 819 випадків;
•   Запорізька область — 3 995 випадків;
•   Івано-Франківська область — 13 700 випадків;
•   Кіровоградська область — 1 108 випадків;
•   м. Київ — 22 778 випадків;
•   Київська область — 9 139 випадків;
•   Львівська область — 20 350 випадків;
•   Луганська область — 1 049 випадків;
•   Миколаївська область — 3 163 випадки;
•   Одеська область — 13 529 випадків;
•   Полтавська область — 2 231 випадок;
•   Рівненська область — 12 411 випадків;
•   Сумська область — 4 223 випадки;
•   Тернопільська область — 13 514 випадків;
•   Харківська область — 18 678 випадків;
•   Херсонська область — 1 134 випадки;
•   Хмельницька область — 6 068 випадків;
•   Чернівецька область — 14 446 випадків;
•   Черкаська область — 4 022 випадки;
•   Чернігівська область — 4 127 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 30 вересня до Центру надійшло 4 551 повідомлення про підозру на коронавірус. Загалом з початку 2020 року зареєстровано 275 229 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

25 вересня 2020 року проведено пленарне засідання тридцять п’ятої (позачергової) сесії Грицівської селищної ради, яке провела секретар селищної  ради  Інна Петрівна Слаба. На пленарне  засідання були запрошені: спеціаліст з питань комунальної власності та земельних відносин, начальник відділу бухгалтерського обліку, звітності та фінансів, спеціаліст з юридичних питань відділу організаційного та правового забезпечення, документообігу та кадрової роботи, депутати селищної ради.

На засіданні позачергової сесії депутатами розглянуто наступні питання:

• Про внесення змін до бюджету Грицівської селищної об’єднаної територіальної громади на 2020 рік.
• Про включення комунального майна до Переліку другого типу.
• Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду без аукціону нежитлових приміщент комуналної власності для діяльності виборчих комісій та та включення до Переліку другого типу.
• Про передачу частини нежитлового приміщення по вул. Миру, 4 с. Микулин в оренду на аукціоні та включення до Переліку першого типу.
• Про встановлення розміру плати за надання платних послуг Грицівською дитячою музичною школою Грицівської селищної ради на 2020 – 2021 рр.
• Про врегулювання земельних відносин.

Також під час сесії було нагороджено Грамотою Хмельницької обласної ради за сумлінну працю і вагомий соціально – економічний розвиток Хмельниччини Наталію Паламарчук – головного спеціаліста відділу охорони здоровя та соціального захисту населення.

А Подяка Департамента освіти і науки Хмельницької ОДА оголошена Світлані Салюк – вихователю дошкільного структурного підрозділу Крачанівської гімназії, за сумлінну та бездоганну працю, плідну педагогічнц діяльність, високі досягнення у навчанні та вихованні дітей.

29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі Бабин Яр у Києві понад 33 тисячі київських євреїв. До звільнення української столиці від нацистів у 1943 році у  тут загинули десятки тисяч українців, євреїв, ромів та представників інших національностей.

Заохочуємо дізнатися більше про трагедію Бабиного Яру зі статті керівниці відділу аналізу тоталітарних режимів УІНП Вікторії Яременко, яку публікуємо нижче.

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж “просто зайвими”. Бабин Яр – це некрополь для понад 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вулиці Мельникова (зараз – Юрія Іллєнка) до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вулицю Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вулиці Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі та верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро Дорогожичі. Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю.

Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18:00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

За два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. У «Донесенні про події в СРСР» від 02.10.1941 сказано: «Зондеркоманда 4а в співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30.9.41 стратила в Києві 33 771 єврея». Про продовження розстрілів свідчать німецькі документи. Так, приміром, у «Донесенні про події в СРСР» № 111 від 12.10.1941 говориться наступне: «Загальне число страчених зондеркомандою 4а тепер перевищило 51 000». Згідно з німецькими документами розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї.

Втім, із середини жовтня цього ж року у Бабиному Яру та його околицях починаються спеціальні акції, під час яких були розстріляні комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. «Донесення про події в СРСР» № 164 від 4 лютого 1942 р. свідчить: «У Київській області боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу проти національних українських формувань… Конфіскований письмовий матеріал, а також свідчення різних арештованих в останній час прихильників Бандери знову доводять, що прихильників Бандери неможливо залучити до будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей рух».

Незабаром нацисти розгортають свої репресії не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси, члена ОУН (м) Олени Теліги.

Другий етап масових розстрілів припадає на кінець зими 1942 – середину серпня 1943. У цей час створюють Сирецький концтабір, який змінив табір на вулиці Керосинній (створений у квітні-травні 1942-го). Саме його в’язні заповнюють своїми тілами Бабин Яр, ями у самому таборі й довкола нього. Це здебільшого підпільники й партизани: комуністи й українські націоналісти.

Заключний етап регулярних розстрілів відбувався у серпні-вересні 1943-го на фоні знищення раніше захоронених у Бабиному Яру тіл розстріляних. Цю «роботу» виконували ті ж в’язні Сирецького концтабору. Спалювали тіла в яру навпроти.

Зрозумівши, що у Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів.

18 серпня 1943-го до Сирецького табору прибула група в’язнів із Полтави, яких розмістили в спеціальних землянках у самому яру. Наступного ранку до них приєднали 100 ув’язнених євреїв із табору. Загалом у команді смертників працювало 327 осіб. Чоловіків закували в ножні кайдани та змусили викопувати трупи на місці колишніх масових розстрілів, а також будувати печі з огорожі Лук’янівського і надгробків Єврейського кладовищ. Тіла та дрова складали в печі штабелями. Потім усе спалювали. В одній такій печі за раз знищували до 2000 тіл.

Двічі на тиждень нацисти привозили у Бабин Яр у машинах-«душогубках» в’язнів із тюрми СД. Цих людей після вбивства також спалювали у «печах». Всі ці «роботи» в Бабиному яру відбувалися таємно. Територія була оголошена забороненою зоною, обгороджена й засаджена деревами, але сморід і дим розносилися по Києву далеко за межами яру.

До кінця вересня майже всі тіла розстріляних були спалені, а в’язні заклали останню піч – для себе. У ніч на 29 вересня 1943-го мешканці однієї з землянок вирвалися на волю, але врятуватися вдалося лише двом десяткам. Згодом саме їхні свідчення дали можливість відтворити історію знищення тіл у Бабиному Яру.

Штандартненфюрер Пауль Блобель, який керував стратами у Києві в 1941-му, наглядав і за спаленням останків жертв у 1943-му. Про це він засвідчив на Нюрнберзькому процесі 1947 року: «Під час мого візиту в серпні я особисто спостерігав за спаленням тіл у загальній могилі під Києвом. Могила була близько 55 м довжиною, 3 м шириною і 2,5 м глибиною. Після того, як верхній шар був знятий, трупи облили горючим матеріалом і підпалили. Пройшло близько двох днів, поки могили згоріли до дна. Я особисто пересвідчився, що прогоріло все до самого дна. Після цього могила була засипана, і так майже всі сліди були заметені».

У жовтні 1943-го у Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста.

Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а 6-го до Києва увійшла Червона армія.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті

З урахуванням прийнятих рішень Кабінету Міністрів України визначених постановою від 22.07.2020 № 641, Державний центр зайнятості оновив процедуру щодо особливостей реєстрації, перереєстрації безробітних, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю на період дії карантину.

            Громадяни, які виявили намір отримати статус безробітного, подають відповідні заяви двома способами:

– особисто, під час відвідування центру зайнятості (якщо центр зайнятості чи філія, де Ви будете обслуговуватись працює у звичайному режимі);

– через портал державних послуг «Дія».

Для цього Вам необхідно:

а) зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на сайті www.diia.gov.ua;

б) заповнити заяву;

в) ввести номер соціального рахунку для отримання виплат;

г) завантажити необхідні документи: паспорт, документ про освіту, документ про останній вид зайнятості та інші;

д) підписатися за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Результат розгляду заяви буде відображено у Вашому кабінеті, направлено на електронну пошту та надіслано на телефон у вигляді смс.

Зверніть увагу! На період карантину надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю відбувається у перший день після подання особою відповідних заяв та документів.

Покрокову інструкцію щодо особливостей реєстрації та обслуговування зареєстрованих безробітних у період карантину читайте за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/elektronne-podannya-dokumentiv.

Права та обов’язки зареєстрованих безробітних – https://is.gd/13jqJI.

Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості в період карантину – https://is.gd/MJSkRO.

Відділ інформаційної роботи Хмельницького обласного центру зайнятості

Згідно із законодавством кожен українець, який залишився без роботи, має право на отримання державної компенсації у вигляді допомоги по безробіттю. З 1 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 5 тис. грн. Чи вплинуло це на розмір допомоги по безробіттю? Давайте розглянемо детальніше.

Хто має право на отримання допомоги?

Допомога по безробіттю надається громадянам України, які отримали офіційний статус безробітного. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається:

 ➡ непрацюючим особам працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку, але готові та здатні приступити до трудової діяльності;

➡ особам, молодше 16 років, які працювали і були звільнені у зв’язку з припиненням або перепрофілюванням підприємств, скороченням чисельності штату;

➡ інвалідам, які не досягли пенсійного віку і отримують пенсію з інвалідності або соціальну допомогу.

Розмір грошової допомоги.

Сума мінімальної допомоги, яка виплачується застрахованим громадянам з урахуванням зарплати та страхового стажу становить 1 800 грн, не застрахованим особам – 1000 грн. (на період карантину); максимальний розмір допомоги – 8 788 грн.

Від чого залежить розмір виплати допомоги по безробіттю?

 ➡ від страхового стажу;

➡ підстави припинення трудових відносин;

➡ розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Порядок виплати допомоги по безробіттю.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Тривалість виплати допомоги.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

– перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

– протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;

– у подальшому – 70 відсотків.

Відповідно до законодавства загальна тривалість виплат не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Хмельницький обласний центр зайнятості

Вдень 29 вересня у Хмельницькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській областях значні дощі; у південних, східних та центральних областях пориви вітру 15-20 м/с.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 29 вересня в Україні зафіксовано 3 627 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Загалом в Україні 204 932 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, із них 4 065 летальних, 90 250 пацієнтів одужало. Проведено 2 250 676 тестувань методом ПЛР. За добу одужало 1 797 пацієнтів.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 6 062 випадки;
• Волинська область — 7 911 випадків;
• Дніпропетровська область — 5551 випадок;
• Донецька область — 3 132 випадки;
• Житомирська область — 5 826 випадків;
• Закарпатська область — 9 735 випадків;
• Запорізька область — 3 895 випадків;
• Івано-Франківська область — 13 577 випадків;
• Кіровоградська область — 1 090 випадків;
• м. Київ — 22 559 випадків;
• Київська область — 8 996 випадків;
• Львівська область — 20 085 випадків;
• Луганська область — 1000 випадків;
• Миколаївська область — 3 074 випадки;
• Одеська область — 13 350 випадків;
• Полтавська область — 2 107 випадків;
• Рівненська область  — 12 302 випадки;
• Сумська область — 4 008 випадків;
• Тернопільська область — 13 303 випадки;
• Харківська область — 18 129 випадків;
• Херсонська область — 1 084 випадки;
• Хмельницька область — 5 896 випадків;
• Чернівецька область — 14 280 випадків;
• Черкаська область — 3 881 випадок;
• Чернігівська область — 4 099 випадків.

 Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

 Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями.Станом на ранок 29 вересня до Центру надійшло 3 910 повідомлень про підозру на коронавірус. Загалом з початку 2020 року зареєстровано 270 678 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю.